«…На нас ображаються, на письменницьку зухвалість пишуть скарги, що ми, мовляв, часто-густо вторгаємося не в свої сфери. Що й казати, успіхи науки незаперечні, применшувати їх ніхто не збирається. Думаю, одначе, що сучасна наука при її фантастичній, не завжди контрольованій і, можливо, не до кінця пізнаній могутності, не повинна дозволяти собі бути занадто самовпевненою, не повинна ігнорувати думку громадськості, в тому числі й думку літератури. Адже чого вартий той факт, що рівно за місяць перед чорнобильською катастрофою саме письменницька наша газета «Літературна Україна» опублікувала дуже тривожний матеріал про стан справ на Чорнобильській АЕС, і якби прочитали його ті, кому належить такі матеріали читати, та якби на станції гласність була в пошані, – катастрофи, можливо, й зовсім удалося б уникнути.