Це видання в авторки – не перше, але його називають найсильнішою книгою Галини Вовченко на сьогодні. Авторка розмежовує поезію і вірші, вважає, що вірші – це зримовані рядки, а поезія – те, що йде від душі. 

Більшість віршів, що увійшли до нової книжки поетеси – це етюди та замальовки нашого повсякденного життя: від якихось конкретних ситуацій до миттєвих або навпаки тривалих, часом навіть настирних відчуттів, а далі й почуттів.

Книгу надруковано у видавництві «Дивосвіт» тиражем 1000 примірників.

Довідково: Галина Вовченко - семиразовий лауреат загальнонаціонального конкурсу «Українська мова - мова єднання», триразовий лауреат обласного конкурсу «Краща книга Полтавщини», лауреат Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова, член Полтавської спілки літераторів, член Національної спілки краєзнавців України. Вона - авторка багатьох поетичних та гумористичних книг для дорослих і дітей: «Девять месяцев зимы» (Полтава, 1996, російською мовою), «Я не вернутись не могла...» (Полтава, 1998), «Вереснева філософія» (Полтава, 2000), «Третій кабінет» (Полтава, 2002), «Білі крила» (Полтава, 2003), «Молюся на любов...» (Полтава, 2003), «Днинка» (Полтава, 2004), «Шортики» (Полтава, 2004), «Все має сенс» (Полтава, 2005), «Вина моя найбільша» (Полтава, 2007), «Аж до останнього причастя» (Полтава, 2007), «Фотопоезії Галини Вовченко» (Полтава, 2011), «А дні бувають різні» (Полтава, 2012), «П'ю серцем кожну днину» (Полтава, 2017).