Рік роботи Уряду: п'ять досягнень у напрямку ЄС і НАТО
Незважаючи на обмеження, які накладає на світ пандемія, побудували інтенсивний діалог України з ЄС і НАТО на всіх рівнях та розширили сфери нашої співпраці.
А саме:
Активізували секторальну інтеграцію з ЄС. «Зшиваємо» Україну з ЄС
Посилено координацію як всередині Уряду, так і з Парламентом щодо виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.
Ухвалено системні євроінтеграційні закони, які лежали у Парламенті роками, зокрема про внутрішні води, електронні комунікації, донорство крові та інші.
Інтеграція у Єдиний цифровий ринок ЄС. Узгоджено спільний робочий план співпраці між Україною та ЄС щодо електронних довірчих послуг.
Синхронізація у митній сфері. Ухвалені Урядом рішення дозволили перейти до тестування роботи та поступового запуску авторизованих економічних операторів і національної електронної транзитної системи (NCTS). Переваги для бізнесу: економія часу та коштів при проходженні митниці та перевезенні товарів.
Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС. Закріплено ціль щодо синхронізації об’єднаної енергосистеми України з енергомережею ENTSO-E у 2023 році.
Розпочала роботу попередня оціночна місія ЄС стосовно готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА. Ця Угода стимулюватиме Україну продавати в ЄС готову високотехнологічну продукцію.
Активізовано участь України у макрорегіональних стратегіях ЄС. Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії (з листопада 2021 по листопад 2022 року).
Розпочали процес оновлення Угоди про асоціацію з ЄС
Вперше провели широке обговорення з бізнесом щодо функціонування зони вільної торгівлі та зібрали його пропозицій для оновлення Угоди.
Досягнуто домовленості з ЄС щодо проведення всебічного огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Розпочали внутрішню оцінку досягнень Угоди, а також запустили консультації з ЄС щодо перегляду параметрів зони вільної торгівлі.
Оновлена Угода має відповідати інтересам бізнесу, громадян України та ЄС, а також відображати наше прагнення до більш тісної інтеграції з Євросоюзом.
Зелена трансформація увійшла до топ-пріоритетів Уряду
Розпочато діалог високого рівня з питань залучення України до Європейського зеленого курсу. Визначено пріоритетні сфери співпраці на основі поданих Україною пропозицій, а саме: енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток кліматичної архітектури.
Сформовано український кліматичний порядок денний, що є достатньо амбітним з урахуванням економічних факторів і доступних фінансових ресурсів та співставним з прагненнями Європейського Союзу.
Країна приєдналась до Європейського альянсу сировини та Європейського альянсу акумуляторів.
Розпочато діалог з ЄС щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) для мінімізації його впливу на двосторонню торгівлю.
Україна визначена у Водневій Стратегії ЄС одним із ключових партнерів ЄС з виробництва та постачання зеленого водню.
Інтеграція до НАТО стала пріоритетом на найвищому політичному рівні
Забезпечно врахування інтересів та позиції України при розробці стратегічної візії НАТО до 2030 року. Зокрема в експертній доповіді Альянсу акцентовано необхідність активізувати політику відкритих дверей, наші безпекові пріоритети й підтримку партнерів.
Отримали статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Це відкрило Україні більший доступ до програм і навчань з оперативної сумісності Збройних сил, обміну інформацією у сфері кібербезпеки і розвідувальних даних та ін.
Забезпечено виконання Річної національної програми Україна-НАТО (РНП) за 2020 рік, розроблену за принципом Плану дій щодо членства в НАТО. Підготовлено та затверджено РНП на 2021 рік.
Пріоритезовано ухвалення законодавства, яке наближає Україну до НАТО. Ухвалено: про оборонні закупівлі і про розвідку; у першому читанні - законопроект щодо реформи СБУ.
Посилили внутрішню та міжнародну координацію для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків
Приєднались до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності та затвердили План заходів для його реалізації.
Приєднались до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC) для зменшення ґендерного розриву в оплаті праці.
Прийняли Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року і Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності.
Посилили координацію ЦООВ у сфері ґендерної рівності через створення Координаційної комісії з питань взаємодії органів виконавчої влади у сфері ґендерної політики.
