У 2020 році лікування гострого мозкового інсульту є пріоритетом у програмі медичних гарантій.

Інсульт – це раптове порушення кровопостачання ділянки головного чи спинного мозку людини. Його спричиняють дві основні патології: блокування судини, відповідно певна ділянка не отримуватиме кисню, та розрив судини, кров з якої пошкодить частину мозку, яка має контакт з нею. Ці процеси призводять до того, що страждає та функція, якою уражена частина мозку керувала. Тому ми розрізняємо два типи інсульту:  перший називаємо ішемічний, другий – геморагічний. Виразність неврологічного дефіциту визначається  просторістю зони інсульту і ефективністю діяльності компенсаторних механізмів. Темпи розвитку інсульту в значній мірі визначаються особливостями патогенезу захворювання. Клінічні прояви інсультів у значній мірі можуть виникати моментально (протягом декількох хвилин) або симптоматика може наростати поступово протягом від декількох годин до 2-3 діб. Ішемічний інсульт може розвиватися в будь-який час доби, однак частіше він розвивається під час сну (під ранок) або відразу після сну. На відміну від ішемічного інсульту крововилив розвивається, як правило, раптово, зазвичай вдень або ввечері, у період активної діяльності хворого, після фізичного навантаження або психоемоційного стресу.    .
Клінічні прояви інсультів різноманітні і залежать від області мозку, в якій сталася ішемія або геморагія (крововилив).Для клінічної діагностики інсультів можуть використовувати попередні діагностичні ознаки швидкого розпізнавання інсультів. Їх легко запам’ятати  завдяки абревіатурі МОЗОК

М – раптове порушення МОВЛЕННЯ

О – раптова асиметрія ОБЛИЧЧЯ

З – раптове ЗАПАМОРОЧЕННЯ

О – раптове погіршення зору – ОЧІ

К – раптова слабкість чи оніміння КІНЦІВОК

До інших проявів інсультів відносяться раптово виниклі порушення свідомості (оглушення, сопор, кома), дезорієнтація, психоемоційне збудження, головний біль ( частіше в потилиці), нудота, блювання, порушення координації, слабкість або порушення чутливості на одній стороні тіла, розлади ковтання, параліч половини тіла, порушення м’язового тонусу: або зниження( слабкість м’язів), або підвищення (спазм) і багато інших симптомів.

Невеликі за розмірами ішемічні інсульти головного мозку утворюються в клінічно «німих» зонах, можуть протікати безсимптомно і бути випадковою знахідкою при проведенні магнітно-резонансної томографії (МРТ). Діагноз інсультів грунтується на клінічній картині і вимагає підтвердження методами МРТ або КТ( комп’ютерна томографія). При підозрі на геморагічний інсульт проводиться спинномозкова пункція.

Інсульт відноситься до невідкладних станів, тому в жодному разі не можна зволікати, оскільки кожна втрачена хвилина визначає подальше життя пацієнта.

Тому при підозрі на інсульт, коли людина не може посміхнутися, при цьому зазвичай  опускається куточок губ, вимова нерозбірлива і плутана, не може підняти руки вгору або одна рука занадто слабка і не ворушиться, у неї виникає слабкість чи оніміння в правій або в лівій частині тулуба та кінцівках, інтенсивний головний біль, необхідно викликати бригаду екстреної медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику.

Якщо пацієнт знепритомнів і опинився на підлозі, необхідно перемістити його в більш зручне положення. Поширена думка, що хворого з інсультом  не можна пересувати. Це -  міф! Підніміть     голову хворого, але не більше, ніж на 30 градусів. При цьому хворий повинен лежати на боці, тому що  можливе виділення блювотних мас, і саме така поза дозволить  не захлинутися ними.

Якщо людина знаходиться у приміщенні, потрібно забезпечити доступ повітря. Відпустіть пояс або краватку, якщо такі є, це дозволить полегшити дихання і кровообіг.

Не давайте потерпілому їсти, пити  чи приймати ліки через рот. При інсульті часто порушується ковтання, тому рідина чи ліки можуть потрапити в дихальні шляхи.

Якщо хворий перебуває без свідомості, але дихає нормально, необхідно перевести його тіло в безпечне положення.

Якщо дихання порушене, необхідно звільнити дихальні шляхи, уклавши хворого на бік і очистивши порожнину рота. За відсутності у постраждалого дихання – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Якщо є така можливість, треба виміряти рівень артеріального тиску і глюкози, показники записати і повідомити медикам по приїзду.

Важливо встановити, коли стався інсульт,   особливо, якщо пацієнта помітили вже з ознаками цієї катастрофи.

Не варто відразу ж починати  знижувати  артеріальний тиск у хворого, якщо він не перевищує 220 на 120 мм. рт.ст. Підвищений тиск у перші години інсульту -  необхідна норма, зумовлена адаптацією  головного мозку.

Не залишайте   хворого без нагляду до приїзду бригади екстреної медичної допомоги. Пам’ятайте:  вчасна допомога – основний шанс врятувати  людині життя і здоров’я.

Лариса Дворнік, лікар-невролог КП «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр ПОР»