5 липня — пам'ятна дата, що відзначається щорічно у день, коли 2014 року бойовики ДНР разом із російськими терористами витіснені зі Слов'янська та Краматорська силами українських військових. А над містами підняли прапор України.

Слов’янськ став першим містом на Донбасі, яке навесні 2014 року захопили російські диверсанти на чолі з громадянином Росії Ігорем Гіркіним («Стрєлковим»). Місто стоїть на межі Донецької, Луганської та Харківської областей, має розгалужену систему залізничного та автомобільного сполучення і було основним табором російських диверсантів на початку російської агресії на Донбасі.

 У березні–квітні 2014 року російсько-терористичні війська окупували понад сім відсотків нашої території. Українці мобілізували всі ресурси на захист незалежності своєї країни. Протягом червня–липня 2014 року українське військо, що складалось із регулярної армії та добровольчих загонів, зупинило просування окупації та звільнило від бойовиків частину захоплених територій Донеччини та Луганщини.

Звільнення розпочалося 3 червня 2014 року. Підрозділи 25-ї повітряно-десантної, 79-ї, 95-ї аеромобільних бригад і Національної гвардії одночасним ударом із трьох напрямів пішли у наступ і взяли Лиман (тоді ще Красний Лиман) у блокаду. Завдяки маневру на широкому фронті сили АТО вибили російських бойовиків із міста. 4 червня українські військові повністю звільнили Лиман від окупації, а вже наступного дня над міськрадою й управлінням міліції знову майорів український прапор.

Невдовзі українських бійців вітали мешканці Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Сєвєродонецька, Лисичанська і ще десятка населених пунктів Донецької та Луганської областей. Ті, хто побував під окупацією терористів, з полегшенням зустрічали відновлення української влади.

Україна відновила повноцінну життєдіяльність деокупованих міст, сприяла активній інтеграції мешканців у загальноукраїнський інформаційний, культурний та економічний простір. Збройні Сили України від 2014 року забезпечують захист, даючи можливість жителям вільних територій будувати краще майбутнє для своїх дітей. У суверенній Україні.

За метеріалами Українського інституту національної памяті та Нацгвардії України.