• +380 (0532) 56-17-18
  • info@adm-pl.gov.ua
  • Пн - Чт 9:00 - 18:00, Пт 9:00 - 16:45. На час карантину: пн-чт 8:00 до 17:00, пт з 8:00 до 15:45, перерва з 12:00 до 12:45
Image

Для осіб із порушенням зору

130-років від дня народження Миколи Зерова

Зеров Микола Костьович (1890-1937) – випускник Університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), поет-неокласик, майстер сонетної форми, перекладач античної поезії, літературознавець, літературний критик, професор кафедри української літератури Київського інституту народної освіти.

Народився 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині.

Початкову освіту здобув у Зіньківській міській школі. Потім навчався в Охтирській гімназії, а досягнувши тринадцятилітнього віку, сам приїхав до Києва і вступив до престижної Першої Олександрівської класичної гімназії.

У 1908-1912 роках навчався на історико-філологічному факультеті Університету Святого Володимира в Києві.

Після закінчення університету в 1914-1920 роках працював викладачем у кількох гімназіях, а також в Архітектурному інституті. У ці роки Микола Зеров став членом елітарного гуртка діячів української культури, до якого також входили Павло Тичина, Лесь Курбас. У 1920 року вийшла у світ його «Антологія римської поезії» та «Нова українська поезія», що стали помітним явищем у тогочасному літературному житті.

1919-1923 роки були непростими в житті Миколи Зерова. Він переживає голод 1919-го і 1921-го, тиф. Відбувається нелегка душевна боротьба вченого й поета, який намагається осмислити навколишню дійсність, стан літератури того періоду і себе в ній.

Із 1 жовтня 1923 року Микола Зеров почав працювати професором української літератури у Київському інституті народної освіти (так звався тоді Київський університет), а 1 жовтня 1930 року він очолив кафедру української літератури в цьому навчальному закладі. Викладацька робота в університеті триватиме одинадцять років, аж поки його не звільнять не з його волі.

Восени 1934 року почалися тяжкі випробування в житті Миколи Зерова: 1 вересня його звільнили з викладацької роботи в університеті, а 1 листопада – і з наукової. Того ж дня помер від скарлатини його десятирічний син Котик (Костянтин).

Наприкінці квітня 1935 року Миколу Зерова заарештували, а в червні 1936-го доправили до Соловецького табору. За станом здоров’я Зеров не міг працювати лісорубом і тому прибирав кімнати господарської служби. Після закінчення роботи у комірчині сторожа він займався перекладами. За багатьма свідченнями, завершив багаторічну роботу над українською версією «Енеїди» Вергілія. Рукопис цього перекладу пропав або знищений.

За постановою «особливої трійки» УНКВС по Ленінградській області 3 листопада 1937 року Миколу Зерова було розстріляно в лісовому урочищі Сандармох.

1937 рік – це сатанинська селекція, коли безпрецедентної плановості терористичних «спецоперацій» – «чистки» – не міг уникнути ніхто. Гігантський масштаб репресій – охоплено всі регіони й усі без винятку верстви суспільства, від вищого керівництва країни до далеких від політики селян і робітників, колосальні фальсифікації звинувачень.

Серед тих, чия остання адреса – Сандармох, були люди, які могли б створити неоціненні духовні скарби, володіючи якими, ми, українці, стали б на рівень з іншими цивілізованими народами. Сама присутність таких людей у суспільстві робить його кращим.

P.S. У 1958 році Миколу Зерова було реабілітовано. Його символічна могила знаходиться на Лук’янівському кладовищі в Києві разом зі справжньою могилою його сина.

Як нам жить хвилиною легкою,

Коли такий на пам'яті тягар

Речей, обставин, люду і примар

Ліг і лежить нестерпною вагою?

                                                (М.Зеров)

За матеріалами сайтів

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

та Української Гельсінської спілки з прав людини

Image
Image
Image
Всеукраїнська програма ментального здоров'я
Image
Image
13_poltavska.png

СТОРІНКА ДЕПАРТАМЕНТУ У FACEBOOK

Відео youtube Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ПОлтавської облдержадміністрації
oda-ban2.png
oblrada2.png
ghestova_mova.jpg
other-tasks-metro-icon-1.png

Основні завдання Департаменту

  • забезпечення реалізації державної політики у сфері інформації, комунікацій з громадськістю;
  • сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу слова та безперешкодній діяльності засобів масової інформації;
  • участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформації і видавничої справи з метою повнішого задоволення потреби населення області в інформаційній та видавничій продукції;
  • здійснення заходів щодо розвитку інформаційного простору та інформаційної інфраструктури області;
  • аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів у регіоні;
  • проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
  • сприяння місцевим органам виконавчої влади у забезпеченні взаємодії з політичними партіями та громадськими організаціями.
© 2018 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license , якщо не вказано іншого. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk