На Лубенщині презентували новий археологічний туристичний маршрут. Він охоплює, зокрема, відвідання території Гінцівської стоянки – першого палеолітичного поселення, що стало відомим на території Східної Європи, й екскурсію Лубенським краєзнавчим музеєм імені Гната Стеллецького.

Учасники маршруту – фахівці у сфері туризму, представники турфірм, екскурсоводи, журналісти – мали змогу подивитися на розкопки на території поселення доби пізнього палеоліту. Побачили, які житла із кісток мамонтів будували люди 15-13 тисяч років тому.

У 1992 році до справи долучився представник Франції Франсуа Джіджан. Він професор Сорбонського університету, археолог, палеолітознавець, заступник президента Міжнародної спілки преісториків і протоісториків при ЮНЕСКО. Ця спілка об’єднує науковців, які вивчають життя людей у часи, коли ще не існувало письменності.

– Зараз Міжнародна спілка преісториків та протоісториків звертає особливу увагу на 5 місць, де досліджують преісторичні часи. Вони знаходяться в Італії, Іспанії, Франції, Індонезії та ось тут, в Україні, в Гінцях, – говорить Франсуа Джіджан.

З 1993 року в цьому селі Лубенського району провели 28 археологічних кампаній у співпраці України та Франції.

– Результати розкопок вражають, бо таких пам’яток, як Гінці, дуже мало у світі залишилося. Ці пам’ятки унікальні й майже всі розкопані. Нашу стоянку, як виявилося, розкопували навкруги, тобто околиці, периферійні частини. Нині ми копаємо її центральну частину, де тогочасні люди розмістили свої поселення й збудували житла із кісток мамонтів – перші в історії світу архітектурні споруди. Вони втратили свій об’єм, але ми можемо їх реконструювати, – пояснює кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України, археолог, палеолітознавець, керівник Міжнародної палеолітичної експедиції Інституту археології НАН України у Гінцях із 1993 року Людмила Яковлєва. – Кожне житло оригінальне, індивідуально зроблене. Унікальність цієї пам’ятки в тому, що можемо побачити картину повсякденного життя тогочасних людей: де вони працювали, харчувалися, відпочивали. Крім того, ми простежили, що ці всі споруди одночасні. Ми зрозуміли, як влаштована стоянка. Тепер можемо зробити глобальну реконструкцію способу життя мисливців і збирачів палеоліту, яких називають «мисливцями на мамонтів».

Людмила Яковлєва презентувала книгу «Первісні пригоди дівчинки Уди та мамонтеняти Мо», яку написала для дітей.

– Екскурсії на території розкопок ми проводимо нечасто, адже розкоп потребує відповідних умов утримання. Організовуємо екскурсії на День археолога – 15 серпня. Людей на них збирається багато. І всі приходять із дітьми. Діти – це особлива аудиторія, їм потрібно пояснювати по-іншому. Тож я вирішила написати для них книгу, – розповіла Людмила Яковлєва.

Видання вийшло тиражем 1000 примірників. Частину накладу передадуть у книгозбірні області. За словами директора Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Валентини Вождаєнко, така книга буде в кожній бібліотеці Полтавщини.

Професор Франсуа Джіджан сказав, що преісторики зі всього світу мріють працювати у такому місці, як Гінці. Він із задоволенням відзначає, що їх експедиція заснувала тут школу спеціалістів, які проводять археологічні розкопки.

– Розкопки у нас здійснюють місцеві молоді копачі, – говорить пан Франсуа. – Хлопці та дівчата, які живуть навколо за 10 кілометрів, вранці приїздять на велосипеді та працюють цілий день. Дівчат особливо гарно копають, дуже акуратно і точно.

Франсуа Джіджан розповів, що вже достатньо багато розкопано, і постає питання створення в Гінцях археологічного музею. Він жартує, що грошей для цього потрібно значно менше, ніж мають українські олігархи, та називає приблизну суму – 200 тисяч євро.

– Хочемо привернути не тільки увагу туристів до цієї унікальної пам’ятки археології, а й увагу влади до її проблем, – розповідає директор Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко. – Бо насправді немає навіть облікової документації на цей об’єкт. Землі Гінцівської стоянки знаходяться поза межами сільради. Тому спочатку треба подавати документи на розгляд Верховної Ради, щоб змінити цільове призначення земель. Внести стоянку до генплану Гінців, укласти охоронний договір і нарешті підійти до створення музею й законсервувати археологічні знахідки.

Археолог, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко назвав Гінцівську стоянку туристичним об’єктом світового рівня. Зазначив, що важливим є питання збереження комплексу як повноцінного туристичного об’єкта.

Із Гінців учасники туристичного маршруту переїхали в райцентр. Побували на екскурсії Лубенським краєзнавчим музеєм імені Гната Стеллецького. Поспілкувався з туристами Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко.

– Нашому місту – 1031 рік. Є що показати, окрім краєзнавчого музею. Останньому, до слова, у 2018-му виповнилося 100 років. Минулого року музей реконструювали, відремонтували підвальні приміщення. Нині хочемо зробити скарбницю, – розповів Олександр Грицаєнко. – Гінцівську стоянку я показував одному з мерів німецького міста Франкфурт-на-Майні. Гість був вражений. Розповів про туристичний потенціал цього місця. Зазначив, що подивитися на таку пам’ятку в Німеччині з’їжджалися б усі туристи.

– Гінцівська стоянка – це європейський бренд. Чомусь в Україні, на Полтавщині він розбудовується тільки за рахунок французьких грантів і силами талановитих вчених, які розуміють, яка тут історія та її значимість. Потрібно підготувати облікову документацію на об’єкт, документи на земельну ділянку. Перші кроки ми почали робити з осені, – розповіла Валентина Вождаєнко. – Крім Гінцівської стоянки, до маршруту входить Лубенський краєзнавчий музей. Він осучаснений, має цікаву експозицію. Думаю, туристам є що подивитися. Маршрут новий. Ми його вперше опрацьовуємо, вивчаємо вартість, об’єкти, дивимося спільно з місцевою владою, як удосконалити інфраструктуру кожного об’єкта.

Валентина Вождаєнко додала, що після опрацювання маршруту його затвердять на засіданні профільної наукової ради й презентують для екскурсоводів.