• +380 (0532) 56-17-18
  • info@adm-pl.gov.ua
  • Пн - Чт 9:00 - 18:00, Пт 9:00 - 16:45. На час карантину: пн-чт 8:00 до 17:00, пт з 8:00 до 15:45, перерва з 12:00 до 12:45
Image

Для осіб із порушенням зору

Previous Next

Як змінилось ставлення українців до системи охорони здоров’я за три роки: аналіз соціологічних опитувань 2016-2019 рр.

Різні соціологічні опитування показують такі тренди в охороні здоров’я: стабільно високу довіру до свого лікаря, поступову відмову від практики хабарів, позитивну оцінку програм забезпечення ліками. За результатами нещодавнього дослідження КМІС робота МОЗ України є важливою для 81% населення країни, а в.о. міністра д-р Уляна Супрун входить в трійку державних діячів із найвищим рівнем довіри. Проаналізували, що змінилось за три роки.

Невідомий об'єкт1. Більшість українців задоволені своїм сімейним лікарем

Якщо у жовтні 2016 року лише 55% респондентів знали своїх сімейних лікарів, то після прийняття закону про трансформацію системи охорони здоров’я (осінь 2017 року) цей показник зріс до 66% протягом року та досяг 81% у березні 2019. Ці показники дуже важливі, адже саме на рівні сімейних лікарів у світі вирішуються понад 80% питань щодо здоров’я.

Вільно обирати своїх лікарів - сімейних, терапевтів і педіатрів - українці почали з квітня 2018 року. Нині вже 27,8 мільйонів людей зробили свій вибір і підписали декларацію. Соціологічні опитування показують стабільно високий рівень довіри до свого лікаря. Найсвіжіші дані - результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке проводилося протягом березня 2019 року - показують, що  70% людей, які обрали свого лікаря, задоволені ним. Водночас рівень невдоволення знизився вдвічі від осені минулого року і наразі знаходиться в межах однорозрядних чисел.

2. Зростає довіра до програми "Доступні ліки"

За програмою “Доступні ліки” пацієнти із хронічними захворюваннями (астмою, діабетом ІІ типу і серцево-судинними хворобами) отримують ліки безоплатно чи з незначною доплатою. Нині це 240 препаратів від 50 різних виробників (серед них як українські компанії, так і 12 іноземних компаній). За офіційними даними МОЗ України і з згідно з соціологічними опитуваннями, приблизно 20% українців регулярно користуються програмою: отримують ліки в аптеках за електронним рецептом, а Національна служба здоров'я України компенсує витрати для аптек.

Перші опитування показали, що більш ніж 90% респондентів схвалює нову програму, адже вона гарантує ліки безоплатно чи за зниженою ціною. З жовтня 2017 року майже не змінилась оцінка респондентів кількості аптек (у програмі бере участь кожна третя аптека країни) та задоволення різноманітністю медичних препаратів.  Проте, за останні 5 місяців рівень задоволення якістю ліків значно підвищився від 50% (за даними групи “Рейтинг” від 10/2018) до 66% (за даними “КМІС ” від 3/2019). Тож нині більшість пацієнтів що задоволені головними компонентами програми і впевнені у її успішності (63% вважає програму успішною - за даними “КМІС” від 3/2019).

3. Ліки є: від недовіри до підтримки програми державних закупівель

П’ятий рік поспіль Україна закуповує ліки, вакцини та медвироби через міжнародні організації - Програму розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Crown Agents. Прозорі тендери без корупційних схем дозволили заощадити мільйони доларів на закупівлях і за ці кошти закупити додаткові ліки. Так, вперше  100% забезпечення вакцинами за Календарем щеплень, стентами для пацієнтів з гострим інфарктом в екстрених випадках, дитячій онкології (більше результатів - за цим посиланням). Попри ефективну роботу програми у боротьбі з корупцією і заощадженні державних коштів, вона зазнала нападів від бізнесу та політичних сил, які до впровадження нової програми користувались дефектами у старій системі закупівель для отримання прибутку. Тому громадськість дещо скептично поставилась до питання чи була програма успішною на початку.  Наприклад, у червні 2018 року лише 26% громадян вважало програму успішною (за даними групи “Рейтинг” від 6/2018) проти 52%, що вважали програму провалом. За останній рік ці показники дещо змінилися та думки розділились на користь програми: 44% респондентів вважає програму успішною, проти 42%, що до сих пір вважає програму провальною (за даними “ КМІС” від 3/2019).

4. Українці рідше дають хабарі в медзакладах

Боротьба з корупцією - один із ключових напрямків роботи МОЗ України з 2016 року. Результат системної роботи команди міністерства - кількість хабарів готівкою за медичні послуги значно спала від жовтня 2016 року. На той час один із чотирьох пацієнтів зізнавався, що давав хабарі лікарю і, ймовірно, реальні цифри були ще більшими. Уже за рік випадки хабарів зменшились до 20% (за даними групи “Рейтинг” від 07/2017). А після запуску кампанії “Лікар для кожної сім’ї” і трансформації системи фінансування первинної ланки медицини, коли “гроші пішли за пацієнтами” у медзаклади, цей показник знизився до 7% (за даними групи “Рейтинг” від 10/2018). Наразі кількість хабарів знаходиться у межах похибки на рівні 9% (за даними  “ КМІС” від 03/2019).

Зменшилась і практика  подарунків в обмін на медичні послуги: від початку відстеження у червні 2018 кількість подарунків спала від 27% (що більше, ніж 1 з 4 пацієнтів, за даними групи “Рейтинг”) до 14-17% (за даними групи “Рейтинг” від 10/2018 і “ КМІС” від 03/2019), що за статистикою знаходиться у межах похибки.

5. Більшен половини українців підтримують трансплантацію органів

Розвиток трансплантації в Україні - це можливість рятувати сотні людей щороку. Водночас розбудова нової системи трансплантації можлива виключно за підтримки громадян, адже саме за їхньою згодою можна буде використовувати органи посмертно. На таких умовах грунтується напрям трансплантації у всьому світі. За роки дебатів та місяці боротьби з міфами щодо трансплантації органів, Міністерство охорони здоров'я змогло переконати Парламент підтримати закон  щодо дозволу трансплантації органів в Україні. У результаті громадська думка змінилась на користь добровільних пожертв органів для трансплантації. На початку ініціативи існувало різноманіття думок щодо цього питання, проте менш ніж половина (49%) підтримувала ініціативу (за даними групи “Рейтинг” від 10/2016). Проте наступного року вдалося досягнути більшості - 63% підтримують трансплантацію органів. Наразі соціологічне опитування ще проводиться та буде готовим за декілька тижнів.

Міністерство охорони здоров'я України

Image

Анонси

Увага! Триває Всеукраїнський літературний конкурс ім. Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятися зміг»
Стартує Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською!»
1.03-1.04.2024 – Держкомтелерадіо оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності
5.03.2024 – Вінницький пресклуб запрошує журналістів і журналісток Полтавської області до участі в освітньому вебінарі на тему «Техніка перевірки фактів у боротьбі з дезінформацією для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів»
16-24.02.2024 – Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»
22.02.2024 – Вінницький прес-клуб організовує серію вебінарів для регіональних журналістів у межах проєкту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними журналістами»
02.02.2024 - показ документального фільму «І кожна річка»
Image
Image
Всеукраїнська програма ментального здоров'я
Image
Image
13_poltavska.png
Image

СТОРІНКА ДЕПАРТАМЕНТУ У FACEBOOK

Відео youtube Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ПОлтавської облдержадміністрації
oda-ban2.png
oblrada2.png
ghestova_mova.jpg
other-tasks-metro-icon-1.png

Основні завдання Департаменту

  • забезпечення реалізації державної політики у сфері інформації, комунікацій з громадськістю;
  • сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу слова та безперешкодній діяльності засобів масової інформації;
  • участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформації і видавничої справи з метою повнішого задоволення потреби населення області в інформаційній та видавничій продукції;
  • здійснення заходів щодо розвитку інформаційного простору та інформаційної інфраструктури області;
  • аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів у регіоні;
  • проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
  • сприяння місцевим органам виконавчої влади у забезпеченні взаємодії з політичними партіями та громадськими організаціями.
© 2018 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license , якщо не вказано іншого. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk