Два дні, 12-13 грудня, у Центрі знань з неінфекційних захворювань КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР» тривав тренінг для медичних сестер, соціальних працівників та соціальних робітників із пілотних громад україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», які допомагають маломобільним людям вдома. Захід був організований ініціативою «Всетурбота», враховуючи наявність потреби в інтегрованій соціально-медичній послузі «догляд вдома» для маломобільних людей старшого віку із хронічними чи важкими захворюваннями.

З вітальним словом у режимі онлайн до учасників звернулася координаторка ініціативи «Всетурбота» Анна Карашівська – про важливість надання послуги «Догляд вдома», місію й завдання «Всетурботи» та проєкту «Діємо для здоров’я».

Привітали учасників та тренерів директор департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктор Лисак та керівник Обласного центру громадського здоров’я Ніна Дурдикулиєва.

Перший навчальний день був переважно теоретичним. Своїм досвідом ділилися два тренери-практики: Зоя Максимова, медичний директор ініціативи «Всетурбота», заступник медичного директора Центру паліативної допомоги «Добробут»,  та Лариса Борисенко, паліативна медична сестра Благодійного фонду «Свої». Разом училися налагоджувати комунікацію з підопічними та їхніми родичами, протидіяти професійному вигоранню, засвоювали базові правила організації життєвого простору маломобільних пацієнтів, обговорювали профілактику пролежнів та застійної пневмонії. Розібрали чимало практичних кейсів.

Цього дня також працювали над визначенням основних параметрів життєдіяльності людини. Навчилися правильно вимірювати артеріальний тиск, користуватися глюкометром та визначати рівень глюкози у крові. А ще – за відповідною шкалою оцінювати ступінь болю людини, яка не може про це розповісти: за мімікою, виразом очей, сльозою на щоці…

Наступного дня практикувалися переміщувати маломобільного пацієнта: пересаджувати, змінювати позицію на ліжку з мінімальним дискомфортом для людини. Та не менш важливо при цьому зберегти фізичне здоров’я самого доглядальника – близького родича, співробітника соціальної служби, медичного працівника. Учасники тренінгу засвоїли прийоми для збереження здоров’я свого хребта, використовуючи захисний корсет, додаткові зручні засоби для переміщення людини на ліжку чи з ліжка на крісло, стілець, біотуалет. Обмінювалися досвідом, відпрацьовували корисні навички. Отримали контакти, за якими рідні важких маломобільних пацієнтів можуть безкоштовно одержати чимало предметів для полегшення догляду за маломобільною людиною. Побачили, як працює якісний протипролежневий матрац і яким чином його використовувати правильно.

Дуже корисним виявився практикум із використання гігієнічних засобів: соціальні робітники стикаються з цим щодня, але виявилося, що існує чимало «секретів», аби кожен такий засіб використати максимально ефективно і зручно як для доглядальника, так і для пацієнта. Які серветки, памперси чи гігієнічні прокладки найбільш якісні, якими кремами та антисептиками користуватися для профілактики пролежнів та для їх лікування, як здешевити витрати сім’ї – все це надзвичайно важливо і одразу стане в нагоді як для учасників тренінгу, так і для родичів-доглядальників.

Вчилися готувати суміші для годування пацієнтів із кахексією, харчування через зонд чи гастростому. Ознайомилися з величезним вибором та призначенням продуктів медичного харчування.

Чи не найголовніший момент, який винесли всі учасники цього навчання – не полюбивши себе у професії, не навчившися протистояти професійному вигоранню, зберігати власні сили, фізичне та емоційне здоров’я, неможливо якісно допомагати іншим.

Що найкорисніше для себе виніс кожен учасник тренінгу? Цитати

• «До сьогодні ми знали і вміли багато, щось робили правильно, але інтуїтивно. А ще більше доводилося додумувати самотужки – через незнання багатьох простих речей. Дуже-дуже вдячна за таку кількість цінної інформації, за презентації, що стануть нам у нагоді щодня. Тепер точно знаю, наскільки правильно я робила, прихоплюючи букетик польових квітів для самотньої підопічної бабусі»…
• «Навчилася користуватися глюкометром. Попри те, що сама боюся здавати кров із пальця, переконалася, що це зовсім не боляче і тепер зможу виконувати цю процедуру за кожної потреби».
• «За ці два дні навчилася ще більше цінувати життя, бо воно може змінитися за лічені секунди. Ще раз переконалася, наскільки важливо зберігати людську гідність до останньої хвилини. Спасибі за цю презентацію».
• «Тренінг був дуже незвичним: насиченим, цікавим. Дякую за практикум із переміщення пацієнта. Обов’язково куплю собі корсет. Поділюся з підопічними контактами, де можна безкоштовно отримати чимало різних корисних засобів для догляду за рідними людьми».
• «Переконалася, наскільки важливо берегти свою спину, щоб мене вистачило надовго».
• «Уперше в житті мене навчали так емоційно і щиро, усвідомлюючи увесь біль пацієнта. Вразила людяність самих тренерів. Донедавна – до великої війни так точно – це було такою рідкістю»…

«КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради»