Щойно провів зустріч із міністром закордонних справ Японії та представниками японського бізнесу. Про нашу стійкість. Про відновлення й розвиток. Енергетика, транспорт, розмінування, соціальна сфера, створення нових робочих місць в Україні – представив конкретні напрями, де можемо зробити більше разом. Дуже важливо – телекомунікації, захист інформації, захист нашої інфраструктури, «зелена» енергетика, машинобудування, аграрний сектор. Упевнений, що наше партнерство – України та Японії – стане глобальним прикладом. Прикладом, як треба захищати життя й створювати нові можливості для народів. Для вільних народів.

Дуже важливий безпековий результат сьогодні – домовилися розпочати підготовку двостороннього документа з Японією щодо безпекових гарантій. Уже працюємо зі Сполученими Штатами, з Великою Британією, з Канадою. Тепер – із Японією.

Цими ж днями відбувся візит спікера парламенту України Руслана Стефанчука в Японію, на саміт голів парламентів «сімки». Є сильна декларація саміту. Були важливі зустрічі. Чітка підтримка України й потужні сигнали про те, що вся українська територія має бути очищена від російських військ, і лише це відкриває дорогу до справедливого й надійного миру. Окремо хочу відзначити аудієнцію в Його Величності Імператора Японії – спікери парламентів «сімки», спікер українського парламенту, Президентка Європейського парламенту. Дуже символічно. І багато говорить про те, чого ми досягли. Всі разом. Кожен і кожна, хто б’ється заради України, хто працює заради України.

Провів сьогодні й засідання Ставки. Стійкість – ключове питання. Передусім наша енергетична стійкість. Те, що потрібно зробити перед зимою, і те, що вже зроблено. Детальні звіти урядовців, керівників енергетичних компаній. Звичайно, був військовий компонент. Наша розвідка. Чітко усвідомлюємо, що російське зло теж готується до зими – готується нести страждання. І кожен зараз у державному секторі та в місцевій владі повинен зробити все можливе, а коли потрібно, то й неможливе, щоб Україні вдалося вистояти зимою та зберегти повну функціональність. ППО, підготовка енергетики, соціальної системи, відповідні пакети підтримки від партнерів – усі посадові особи та командувачі мають чіткі завдання. Керівники обласних адміністрацій звітуватимуть щоденно про підготовку, кожен день увечері – звіт для уряду, Офісу. Міністру внутрішніх справ доручено по максимуму підготувати сектор ДСНС – не лише те, що стосується безпосередньої роботи Служби з надзвичайних ситуацій, а й чіткого інформування людей про те, як буде забезпечений захист.

І я хочу подякувати партнерам – маємо чергову домовленість, Україна отримає більше «гепардів» для захисту нашої саме енергетичної мережі. Але мобілізуємо всі сили. Щоб збільшити ще й постачання різних систем ППО і сам фізичний захист обʼєктів.

Ще одне.

Вже багато років у другу суботу вересня в нашій країні відзначають свій день одночасно дві професійні спільноти. Це День фізичної культури і спорту та День українського кіно. І подібних збігів у нашому календарі надто багато. День юриста і День художника. День будівельника і День працівників ветеринарної медицини. Є збіги професійних днів і днів пам’яті. Зокрема, наступного року, у травні, День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу збігається з Днем науки. Очевидно, що є багато неприпустимих змішувань сенсів. Деякі професійні спільноти відзначають свій день ще за радянськими лекалами. Деякі надзвичайно важливі дні пам’яті та дні українських здобутків узагалі не відображені в нашому офіційному календарі. Деякі професійні спільноти, чия робота заслуговує і поваги, і уваги, поки що не мають свого професійного дня – наприклад, спільнота українських істориків. Власне, я доручив уряду України, відповідним державним інституціям переглянути всю цю систему державної уваги й оновити її справедливо й логічно.

А сьогодні я дякую всім, хто приносить Україні спортивні перемоги, хто тренує наших спортсменів, хто навчає дітей правильної спортивної міцності й зараз – це надзвичайно важливо – додає українську спортивну інфраструктуру, відповідний досвід наш спортивний, досвід фізичної культури до нової системи реабілітації, до системи відновлення українців і українок після поранень.

І сьогодні ж, у День українського кіно, я дякую всім працівникам, усім працівницям нашої кіногалузі за кожне єднання емоцій, яке наші люди, дорослі й діти, зараз відчувають, дивлячись українське кіно, український серіал, українську документалістику. Нація, яка має власне сильне й емоційне кіно, матиме і свою впевнену долю в цьому світі, свої мрії та власне бачення життя.

Слава всім, хто посилює Україну! Дякую всім, хто б’ється заради нашої держави та хто здобуває Україні потрібні результати!

Слава Україні!