Цю межу треба розуміти й щодо психічних труднощів: коли достатньо допомоги близьких, а коли треба звертатися до фахівців.

Тривожні симптоми, на які слід звернути увагу, пояснює в прямому ефірі (https://youtu.be/arm15tihywU) педіатр Юлія Крушельницька:

Змінилася поведінка з однолітками: зазвичай дитина гралася в компанії на майданчику, а тепер усамітнюється в куточку.

Перестали подобатися звичні приємні речі, наприклад мультфільми, від яких раніше малеча була в захваті.

Виникли проблеми зі сном, незрозуміла тривожність і плач час від часу без зрозумілої причини.

Що в таких випадках можна зробити вдома?

Заведіть щоденник самопочуття (хоча б на два тижні). Описуйте, як минув день, які плани маєте на завтра. Разом із дитиною відповідайте на питання: «Що ти сьогодні робив?», «А що відчував?».

Навчіть дитину простій дихальній практиці для заспокоєння. Достатньо покласти руку на живіт і зробити ним 20 повільних вдихів-видихів. Це справді діє.

У жодному разі не купуйте заспокійливе й антидепресанти. Ці препарати призначає лише фахівець!

За словами Юлії Крушельницької, підлітки краще усвідомлюють і можуть розповісти, що саме їх непокоїть. Школярі скаржаться на погіршення пам’яті: їм важко вчитися. А ще додаються болі незрозумілого характеру – головні, кишкові. Однак, коли таких дітей оглядає лікар, він доходить висновку, що підстав для болю немає.

Важливо вчасно помітити симптоми, допомогти дитині відкритися, щоб далі вже лікарі розпізнали психічні проблеми й обрали спосіб дії.

Прямі ефіри з фахівцями постійно відбуваються в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я на сторінці ГО «Безбар’єрність» і Координаційного центру КМУ / Mental Health UA.