Такою була тема круглого столу, організованого Департаментом охорони здоров’я Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавським обласним центром громадського здоров’я та ГО «Життя» – за партнерської підтримки україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Захід пройшов 7 червня і мав на меті об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін задля попередження й зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ).

У роботі круглого столу, який модерувала Ніна Дурдикулиєва, керівник обласного центру громадського здоров’я, взяли участь заступник директора департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Юрій Курилко, координатор із питань політики україно-швейцарського проєкту «Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні Катерина Римаренко, виконавчий директор ГО «Життя» Дмитро Купира, завідувач АЗПСМ №6 КП «Центр ПМСД №2 Полтавської міськради» Людмила Піляй, заступник начальника управління, начальник відділу департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Олександр Кузьмін. У режимі онлайн до круглого столу долучилися фахівці понад пів сотні закладів охорони здоров’я області різних рівнів.

Неінфекційні захворювання є причиною 91 відсотка загальної смертності в Україні (за статистикою до початку повномасштабного вторгнення 2022 року). Найбільш поширеними серед НІЗ є серцево-судинні захворювання. Саме вони спричиняли 65-67 відсотків усіх смертей в Україні. Ішемічна хвороба – найпоширеніша причина передчасної смертності від ССЗ: 7 із 10 смертей.

Юрій Курилко проаналізував показники захворюваності на неінфекційні хвороби в області та Україні. За його словами, на Полтавщині у 2021 році смертність населення від серцево-судинних хвороб зросла із 1246,1 (2020 рік) до 1315,1 (2021 рік) на 100 тис. населення. Знизилась захворюваність на злоякісні новоутворення з  324,8 (2021 рік) до 319,4  (2022 рік) на 100 тис. населення.

«Ми активно працюємо над тим, аби спонукати населення Полтавської області до здорового способу життя шляхом проведення регулярних заходів, які популяризують фізичну активність. Ми постійно проводимо інформаційні кампанії, щоб ознайомити громадськість зі шкодою, яку спричиняють вживання алкоголю та тютюну. Ми також визначили кілька важливих пріоритетів, серед яких оновлення і реалізація регіональних міжсекторних планів, спрямованих на боротьбу з неінфекційними захворюваннями», – підкреслив заступник директора Департаменту охорони здоров’я.

Поведінковими факторами ризику серцево-судинних захворювань є тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування, недостатня фізична активність. За даними комплексного дослідження STEPS у 2019 році третина населення у віці 18–69 років в Україні були курцями тютюну, близько 55,6% населення України — активними споживачами алкоголю, а кожна 5-та особа з опитаних вживала шість і більше доз алкоголю за один раз. Також українці вживали втричі менше від рекомендованої кількості овочів та фруктів (рекомендація ВООЗ — 400 г на добу), а середнє споживання солі становило 12,6 г на добу, що більш ніж вдвічі перевищувало рекомендовану норму (5 г), тоді як лише 13% опитаних споживали сіль у межах норми. 

«Усвідомлення важливості здорового харчування, активного способу життя та відмови від шкідливих залежностей може стимулювати до важливих змін. Людина, яка розуміє, що її спосіб життя безпосередньо впливає на здоров'я серця і судин, може бути більш мотивованою змінити свої звички на користь здорового способу життя», – наголосила Ніна Дурдикулиєва.

Дослідження обізнаності, ставлення та поведінки щодо неінфекційних захворювань в Україні (KAPB), проведене у 2022 році, вказало на недостатню обізнаність населення про фактори ризику ССЗ. Так, найбільш згадуваною причиною розвитку ССЗ є стрес — цю причину назвали 48% опитаних. Далі за частотою згадування йдуть нездорове харчування (40%), тютюнопаління (31%), малорухливий спосіб життя (28%) і вживання алкоголю (24%).  Разом з цим, респонденти повідомили, що головними чинниками мотивації пройти обстеження щодо ССЗ є рекомендації й підтримка родини, проведення оглядів на робочому місці, нагадування від сімейного лікаря, а не самостійне рішення пацієнта.

Катерина Римаренко презентувала результати дослідження обізнаності, ставлення та поведінки населення щодо неінфекційних захворювань в Україні. Основним типом НІЗ у структурі смертності українців є серцево-судинні проблеми – 64 відсотки. Адже на цей вид патології впливають усі 5 основних факторів ризику, визначених ВООЗ: куріння, нездорове харчування, гіподинамія, зловживання алкоголем та забрудненість повітря.

Дмитро Купира представив результати глибинних інтерв’ю з фахівцями первинної ланки медичної допомоги. Із приємного – фахівці мають достатньо обладнання для виявлення факторів ризику ССЗ. Але добре було б мати достатньо швидких тестів для визначення рівня холестерину та глюкометрів. Основні, названі лікарями, виклики: чоловіки звертаються рідше, ніж жінки, і у більш критичному стані – переважно за наполяганням близьких. Також у важчому стані звертаються мешканці сільської місцевості. Серед бар’єрів – дефіцит часу як у лікаря, так і в пацієнтів, недостатні можливості електронних систем. Лікарі підтримують всі інформаційні кампанії щодо попередження факторів ризику серцево-судинних захворювань.

Людмила Піляй, як фахівець первинної ланки, підсумувала роботу своїх колег: «Роль сімейного лікаря та сестри медичної в профілактиці НІЗ є вирішальною. Але для оптимізації роботи треба мати належні медичні інформаційні системи, які б забезпечували статистичну інформацію кожному сімейному лікарю, допомагали в плануванні інтервенції по своєчасному виявленню факторів неінфекційних хвороб. Команда сімейного лікаря і сестри медичної має бути «озброєна» двома комп’ютерами та іншими технічними засобами. Є потреба підвищення компетенцій сімейних лікарів у забезпеченні консультацій з попередження поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань. Це дозволить пацієнтам отримувати належну підтримку та рекомендації з питань здорового способу життя, що, своєю чергою, сприятиме зниженню рівня загальної смертності від інфаркту, інсульту та інших захворювань».

Олександр Кузьмін розповів про реалізацію в області розпорядження Кабміну від 26.07.2018 №530 «Про затвердження Національного плану заходів щодо НІЗ для досягнення глобальних цілей розвитку».

За підсумками обговорення підходів до попередження поведінкових факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань учасники круглого столу підтримали резолюцію, де визнають, що роль первинної медичної допомоги у виявленні та запобіганні ризиковим факторам є визначальною. А здорове харчування, фізична активність, відмова від шкідливих залежностей суттєво знижують ризик виникнення, розвитку та наслідків прогресування ССЗ. Сімейні лікарі, своєю чергою, мають самостійно ініціювати консультування пацієнтів для зниження поширеності поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради»