У родині – три сестри і брат. 8 дорослих – троє рідних сестер, брат, їхні батьки – і 9 дітей. У рідному селі Маркове жили окремо. До 24 лютого у них було 26 корів, розводили свиней та курей.

«Коли розпочалася війна,  у нас був досить депресивний березень. Квітень минув у ваганнях їхати чи не їхати. Коли вперше обстріляли село, без вагань вирішили їхати. Довго обирали. Є довід міської громади, коли нема розвитку, тому зупинилися саме на  сільській. Вибрали Сергіївську громаду тому, що далі від зони бойових дій. Де спокійніше, і дітям спокійніше, про бізнес тоді не думали», – розповіла Олена Кіріченко.
Рік тому відкрили власну молочну ферму в орендованому приміщенні. Корів допомогла перевезти громада. На фермі працює вся родина. Спочатку виробляли традиційну молочну продукцію. Через грантові програми купили обладнання й розширили виробництво крафтового сироваріння. За добу переробляють від 200 до 250 літрів молока. Виготовляють різні сири. Продукцію реалізовують у своєму та прилеглих селах.
Мають 18 корів. Уже в новому господарстві народилися 10 теличок. У планах – розширити виробництво.
Під час робочої поїздки до Сергіївської громади підприємство відвідали заступник начальника Полтавської ОВА Максим Калінін і голова Сергіївської громади Ігор Лідовий.
Ознайомилися з роботою підприємства та поговорили з працівниками.
«Релоковані підприємства – це не тільки технології та споруди, це переїзд цілих родин, – зауважив Максим Калінін. – Загалом на Полтавщину з початку повномасштабного вторгнення росії з зони активних бойових дій переїхали понад 40 підприємств. Вони працюють у сферах оптової та роздрібної торгівлі, будівництва, а також компанії, які здійснюють діяльність в IT сфері. Створено понад 300 робочих місць».