Заступник начальника Полтавської ОВА Олексій Бруслик відвідав Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. Мета візиту – ознайомлення з розробками науковців у галузі екологічного моніторингу.

Олексій Бруслик зазначив, що ці напрацювання можуть стати підґрунтям для ефективної співпраці університету й обласної адміністрації. Зокрема, в удосконаленні та впровадженні Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря на 2023-2027 роки для зони «Полтавська».

«На Полтавщині розроблена відповідна програма, але через війну вона ще не ухвалена. Можна її допрацювати, а потім представимо її на розгляд сесії Полтавської облради. Ми готові залучити весь науковий та експертний потенціал області, щоб належним чином організувати процес моніторингу за станом атмосферного повітря, – розповів Олексій Бруслик. – Оскільки у Кременчуці є деякі напрацювання в цій галузі, ми готові залучити експертів вашого університету в робочу групу, щоб удосконалити програму й успішно запустити її».

Директор навчально-наукового інституту механічної інженерії, транспорту і природничих наук, доцент Володимир Бахарєв представив розроблену науковцями КрНУ автоматизовану геоінформаційну систему моніторингу навколишнього природного середовища на основі інтеграції державних, муніципальних та громадських засобів моніторингу.

«У Кременчуці діє ефективна система муніципального моніторингу, до якої входить мобільна лабораторія та автоматизовані стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря. Також ми можемо працювати з даними будь-яких систем моніторингу – державних, муніципальних, громадських – і надавати експертну оцінку цим даним і розробляти програми, спрямовані на зменшення викидів в атмосферу, а також програми, спрямовані на контроль за діяльністю промислових об’єктів та на інформування громадськості про стан атмосферного повітря», – розповів Володимир Бахарєв.

Мобільна станція за день об’їжджає шість стаціонарних постів, потім за допомогою методів статистичного аналізу ці дані обробляють, щоб мати добові показники для аналізу в різних режимах – добовому, місячному, річному.

Мобільна станція в Кременчуці працює з 2017 року. Аналогічних ефективних систем у Полтавській області немає. Свого часу такі мобільні станції придбали для Донецької, Дніпропетровської, Київської областей. Там було кілька машин, але для них не розробили відповідні програми, що, звісно, знизило ефективність їхньої діяльності.

У Кременчуці навпаки розробили алгоритм взаємодії між усіма службами міськвиконкому для вирішення питань оперативного, епізодичного та системного моніторингу стану атмосферного повітря. Якщо надходить скарга від громадян про погіршення стану атмосферного повітря, мобільна станція оперативно виїздить на звернення.

«Усі ці алгоритми взаємодії – від оповіщення до отримання даних – розроблені нами, і ми готові трансформувати наші розробки для потреб області», – зауважив Володимир Бахарєв.

Науковці КрНУ погодилися виступити експертами Програми за такими напрямами:

– аналіз ефективності діючих систем екологічного моніторингу;

– обробка даних;

– експертна оцінка даних екологічного моніторингу атмосферного повітря;

– визначення місць розміщення пунктів спостереження за станом повітря;

– допомога промисловим підприємствам при встановленні постів спостережень;

– консультування щодо технічного оснащення постів спостережень.