Інсульт – захворювання, яке розвивається внаслідок раптового припинення кровопостачання частини головного мозку або крововиливу в речовину мозку чи під його оболонки та стискання тканини мозку кров’ю.  

Інсульт найчастіше є ускладненням гіпертонічної хвороби і розвивається на фоні різкого підвищення артеріального тиску Наслідком є порушення функціонування та загибель нервових клітин ураженої ділянки, що в свою чергу викликає порушення або втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. В залежності від локалізації враження, можливе порушення мови, рухової функції, чутливості, зору, пам’яті та ін. Надання хворому медичної допомоги у перші три години та обов’язкова госпіталізація є життєво необхідними для пацієнта заходами.

Інсульти бувають двох видів:

1. Ішемічний інсульт обумовлений припиненням або значним зменшенням кровопостачання в певній ділянці мозку в результаті зниження мозкового кровотоку, тромбозу або емболії, пов’язаних із захворюваннями судин, серця або крові. Найчастіше страждають люди похилого (56-74 роки) і старечого (75-90 років) віку.

2. Геморагічний інсульт – це крововилив у мозок в результаті розриву судин під дією високого артеріального тиску.

Розрізняють два типи геморагічного інсульту:

– внутрішньомозковий крововилив – найбільш поширений тип геморагічного інсульту, найчастіше виникає у віці 45-60 років. Передвісники захворювання (відчуття жару, посилення головного болю, порушення зору) бувають рідко. Зазвичай інсульт розвивається раптово, в денний час, на тлі емоційного чи фізичного перенапруження.

– субарахноїдальний крововилив – частіше усього крововилив відбувається у віці 30-60 років. Такий стан, як правило, виникає спонтанно, про кровотечі сигналізує сильний головний біль схожий на «удар кинджала».

Значна частина інсультів, які потребують екстреної медичної допомоги, трапляється несподівано, у будь-який час доби та в різних ситуаціях.

Кожному необхідно знати та вміти вчасно розпізнати ознаки виникнення гострого інсульту, що допоможе в подальшому врятувати здоров’я й життя людині, до яких відносяться:

• раптова м’язова слабкість, оніміння або поколювання в ділянці обличчя, руки, ноги або на одній стороні тулуба;

• раптове затруднення при розмові або при розумінні мови;

• раптова повна або часткова втрата зору на одне або оба ока;

• раптовий потужний головний біль;

• раптова втрата рівноваги, запоморочення, блювота у поєднанні з іншими вищеперерахованими ознаками.

При підозрі на порушення мозкового кровообігу можна провести просту процедуру: попросити людину посміхнутися, заговорити, показати язик або підняти обидві руки. При інсульті куточок рота буде спрямований донизу, язик буде викривлений, погіршена вимова слів, хворий не зможе підняти обидві руки симетрично.

У разі виникнення неврологічних симптомів необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу. До приїзду бригади «швидкої допомоги» дуже важливо правильно та своєчасно надати долікарську медичну допомогу потерпілому.

Потрібно укласти хворого, а при втраті свідомості і при появі блювоти повернути набік (щоб уникнути попадання блювотних мас в дихальні шляхи); забезпечити доступ свіжого повітря (розстебнути одяг, відкрити вікно); виміряти артеріальний тиск.

Не можна застосовувати антигіпертензивні препарати – різке падіння артеріального тиску призведе до ще більшого зменшення кровопостачання головного мозку, а препарат, прийнятий хворим перорально при порушеному ковтанні, може потрапити в дихальні шляхи та спричинити утруднення або зупинку дихання .

80 відсоткам інсультів можна запобігти!

Первинна профілактика інсульту – це комплекс заходів спрямованих на запобігання розвитку гострих порушень церебрального кровообігу, яка включає в себе: раціональне харчування, підтримування нормальної маси тіла, відмова від куріння та зловживання алкоголем, мінімізація стресових ситуацій (позитивні емоції, максимум доброзичливості і взаєморозуміння у відносинах з оточуючими людьми).

Важливо регулярно контролювати артеріальний тиск, рівень цукру, холестерину в крові. При наявності захворювань серця та судин, цукрового діабету та інших, слід регулярно проходити медичні огляди і дотримуватися призначеного медикаментозного лікування.

Лариса Білокінь,

лікар-невролог КНП « Кобеляцька міська лікарня»