7 липня відбулася зістріч представників Всесвітньої продовольчої програми ООН з начальником Полтавської обласної військової адміністраці Дмитром Луніним та його заступником Катериною Рижеченко. На зустрічі сторони обговорили подальшу співпрацю в межах надання гуманітарної допомоги переселенцям та незахищеним верствам населення Полтавщини.

Керівник Офісу ВПП у Дніпрі Салім Мусса розповів, що їхня органзація працює в таких областях крани: Харківській, Полтавській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій.

«Ми плануємо свою роботу так, щоб підтримувати українську економіку і закуповувати місцеві продукти. На даний час 60 мільйонів укладено в економіку України. Найкраще, коли влада передає перелік громад і їхні потреби, щоб більше уваги приділити саме віддаленим куточкам області, – розповів Салім Мусса. – Ми надаємо як грошову допомогу, так і гуманітарну. В Полтавській області її отримали уже 59 тисяч осіб. Крім грошових виплат (2020 грн на особу на місяць та 6 660 гривень на сім’ю) до Полтавщини передали більше 40 тисяч тонн допомоги – це мука, горох та консервовані равіолі».

До другого траншу допомоги від Всесвітньої продовольчої програми ООН входять маленькі бокси з продуктами готовими до споживання, та великі – з напівфабрикатами для готування. Партнери ВПП уже передали в область більше 35 тисяч маленьких 90 тисяч великих боксів.

Начальник Полтавської обласної військової адмінстрації Дмитро Лунін розповів, що така допормога в області потрібна не лише переселенцям, а й незахищеним ветсвам населення, адже багато людей через війну втратили роботу.

«У Полтавській області нині прживає 187 тисяч переселенців. Це одна з областей України, яка найбільше прийняла ВПО з 24 лютого. Регіон так географічно розташований, що сюди зручно діставатися з Сумщини, Харківщини, Донеччини та Луганщини. Звісно, найбільше переселенців у області з Харківської області (75%), – розповів Дмитро Лунін. – Ми бачимо всю вашу допомогу і дуже вдячні за неї. Ще у перший тиждень повномасштабного вторгнення у нас був створений гуманітарний штаб, який координує надану допомогу з усіх організацій та рівнів. Досвід показує, що у великих містах надається більше допомоги, а селам приділяється менше уваги. Ми зі свого боку відправляємопродукцію в усі громади, щоб закрити потреби більш незахищених верств населення. Останнім часом внутрішня допомога від волонтерів зменшується, бо в українців ресурси закінчуються, тому вся надія на міжнародні організації».

На зустрічі сторони обговорили питання, які можуть вдосконалити роботу передачі допомоги на місцях, координації роботи та наявних потреб регіону.