Зокрема, під час заходу обговорили запропоновану концепцію укладення міжнародного договору з державами-партнерами про створення механізму відшкодування збитків, завданих Росією. Такий шлях дасть змогу наблизити розв'язання питання відповідальності РФ за агресію на території України та компенсувати збитки.

З огляду на поведінку Росії в частині виконання нею міжнародних зобов’язань окремі країни вже вирішують питання обмеження суверенного імунітету Росії, а завдання української сторони – підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між діями РФ та завданими збитками.

«Це глобальна робота, яку здійснюватиме багато людей. Тож хотілось би, щоб Офіс Президента забезпечив ефективну координацію цієї роботи», – наголосив Андрій Єрмак.

«Завдання кожного з дотичних до цього процесу з української сторони – забезпечити швидку й зрозумілу взаємодію з країнами-партнерами. А одна з ключових цілей – забезпечити довіру міжнародних партнерів до цього процесу», – додав він.

Заступник керівника Офісу Глави держави Ростислав Шурма зазначив, що проаналізований міжнародний досвід свідчить, що яскравих успішних прецедентів та відпрацьованих глобальних механізмів не існує, тому для стягнення репарацій і компенсацій доведеться багато що робити вперше.

Зі свого боку заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов зазначив, що зараз весь цивілізований світ на боці нашої країни, і настрої в контексті можливості створення прецедентів щодо механізмів конфіскації більш ніж оптимістичні.

«Окремі країни вже ухвалили закони, які дають змогу українським фізичним особам звертатися до їхніх національних судів. А деякі країни чекають саме від нас практичних кроків і механізмів, щоб потім для себе, на рівні своїх законів формалізувати погоджений компенсаційний механізм», – сказав він.

Радник міністра юстиції Ірина Мудра пояснила, що розгляд відповідних справ у Європейському суді з прав людини може тривати кілька років, виконання рішень такого суду не є автоматичним і може відбуватися лише через згоду іншої сторони.

Досить проблематичним є й звернення до Міжнародного суду ООН, оскільки він може встановити відповідальність Росії, але не компенсацію завданих збитків.

«Інші судові механізми, як-от інвестиційні арбітражі чи звичайні судові процеси, теж є ускладненими через такі питання, як суверенний імунітет Російської Федерації, імунітет, який мають активи РФ. А щодо приватних активів також є проблеми через право приватної власності», – розповіла вона.

За результатами координаційної наради ухвалено рішення про створення на рівні Офісу Президента робочої групи, до якої увійдуть представники уряду, міжнародні юридичні радники, дипломати та експерти.

Андрій Єрмак запропонував якнайшвидше визначитися з персональним складом цієї координаційної робочої групи та почати працювати.