Впевнений, ви сьогодні бачили новину, що російське військове відомство нібито вирішило «скоротити бойові дії на Київському та Чернігівському напрямках».

Що ж, так можна сказати й про Чорнобаївку – ніби російська авіація просто вирішила менше літати, а російська техніка – поменше їздити. Я вдячний усім нашим захисникам, усім нашим захисницям, – усім, хто забезпечує оборону Києва. Саме їхні хоробрі та ефективні дії змушують ворога відходити на цьому напрямку.

Проте, не варто втрачати пильності. Ситуація не стала легшою. Масштаб викликів не зменшився. Російська армія все ще має значний потенціал для продовження атак проти нашої держави. У них ще багато техніки й вистачає абсолютно безправних людей, яких вони можуть відправити в котел війни.

Тому ми не розхолоджуємось і не зменшуємо наші оборонні зусилля. Як на півночі нашої держави, так і в усіх інших регіонах України, куди тимчасово зайшли російські війська. Оборона України – це завдання зараз номер один, а все інше – похідне від цього.

Саме на такому фундаменті розглядаю й повідомлення щодо переговорного процесу, який триває на різних рівнях із представниками Російської Федерації.

Ворог досі на нашій території. Обстріли наших міст тривають. Маріуполь заблокований. Ракетні та авіаційні удари не припиняються. Це – реальність. Це – факти.

Тому Збройні Сили України, наша розвідка, усі, хто долучився до оборони держави, – це на сьогодні єдина гарантія нашого виживання. Як народу. Як держави.

Гарантія, яка працює.

Так, можна називати позитивними ті сигнали, які ми чуємо з переговорного майданчика. Але ці сигнали не заглушають розриви російських снарядів.

Звісно, ми бачимо всі ризики. Звісно, ми не бачимо підстав для довіри словам, що звучать від тих чи інших представників держави, яка продовжує воювати заради нашого знищення. Українці – не наївні люди. Українці вже навчилися і за ці 34 дні вторгнення, і за минулі вісім років війни на Донбасі, що довіряти можна лише конкретному результату. Фактам – якщо вони зміняться на нашій землі.

Безумовно, Україна налаштована на переговори і продовжуватиме переговорний процес. Тією мірою, якою це справді від нас залежить. Ми розраховуємо на результат. Має бути реальна безпека для нас, для нашої держави, для суверенітету. для наших людей. Російські війська мають залишити окуповані райони. Суверенітет і територіальна цілісність України мають бути гарантовані. Жодних компромісів щодо суверенітету й нашої територіальної цілісності не може бути. І не буде.

Це чіткі принципи. Це чітке бачення можливого результату. А тим у соціальних мережах, хто сприймає слова так, ніби це вже факти, хочу нагадати одне: ми живемо в демократичній державі і воюємо за нашу свободу. За свободу для нашого народу.

Тому будь-які рішення, які мають значення для всього нашого народу, повинні ухвалюватися не однією людиною й не групою людей із будь-якими політичними поглядами, а всім нашим народом. Мудрим народом України.

І нехай деякі країни не розраховують навіть, що ті чи інші перемовини вплинуть на зняття санкцій із Російської Федерації. Питання про санкції навіть не може порушуватися, поки не завершиться війна, поки ми не повернемо своє, що нам належить, і поки ми не відновимо справедливість.

Навпаки, санкції мають посилюватися. Посилюватися щотижнево. І вони мають бути якісними. Не просто для заголовків у медіа про те, що санкції запроваджені, а для реального настання миру. Реального.

І щоб це забезпечити, вже почала роботу команда експертів – українських та міжнародних, які оцінюють результативність запроваджених санкцій проти Росії. З української сторони цей напрямок координує керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, з міжнародного – Майкл Макфол.

Протягом дня у Миколаєві тривала рятувальна операція. Розбирали завали будівлі обласної адміністрації, яка була зруйнована російськими ракетними ударами. Станом на цей час відомо про вісьмох загиблих та тридцятьох поранених. Цілком вірогідно, що це не остаточні цифри.

Російські війська здійснили цей удар по Миколаєву дуже підступно. У той час, коли люди дісталися робочих місць уранці. Дякувати Богу, більшість із тих, хто був у будівлі, встигла евакуюватися, почувши сигнал повітряної тривоги.

Цей черговий акт російської так званої денацифікації Миколаєва відбувся вранці після річниці звільнення міста від нацистських загарбників. Миколаївці пам'ятають день 28 березня 1944 року. І бачать, на кого схожі російські війська, які зараз намагаються захопити їхнє місто.

Говорив про Миколаїв сьогодні у виступі перед парламентом Данії та данським народом. Запропонував суспільству цієї країни взяти участь у відбудові міста й області після війни. У межах нашої програми відновлення України ми залучаємо держави-партнери, провідні компанії, найкращих фахівців для того, щоб гарантувати швидкість і якість відбудови нашої держави.

Як мені доповіли, у Данії сприйняли дуже позитивно цю пропозицію.

Також є важлива новина від наших урядовців. Відсьогодні працюватиме новий функціонал нашого державного сервісу «Дія». Як я й обіцяв, держава відшкодує втрату будинку чи квартири внаслідок бойових дій. Кожен наш громадянин, кожна громадянка вже можуть подати відповідну заявку у «Дії».

Подача заявок вже доступна в мобільному застосунку. Треба оновити застосунок, щоб побачити цю нову послугу. А за тиждень буде доступна і офлайн – у центрах надання адміністративних послуг. Сам по собі функціонал у «Дії» достатньо зручний. Але всі необхідні деталі ще будуть роз'яснюватись нашим урядом.

Головне – держава компенсує кожен метр втраченої нерухомості.

Крім того, урядовці сьогодні розширили програму допомоги тим установам, які підтримують переселенців із районів бойових дій.

Інше важливе рішення – спрямували 426 мільйонів гривень для виплати зарплати шахтарям.

Уже традиційно перед записом вечірнього звернення підписав декілька важливих указів. Перший – про нагородження зв'язківців. Щиро вдячний кожному, кожній, хто забезпечує фундаментальну основу нашого життя. Хто дає нам з вами зв'язок.

До речі, саме по них у день початку російського вторгнення був завданий перший ракетний удар у зоні проведення ООС.

Державними нагородами відзначені 12 людей, четверо – посмертно.

Другий підписаний указ – про відзначення державними нагородами 126 військовослужбовців Збройних Сил України, 34 із них – посмертно.

Ми будемо завжди вдячними кожному нашому захиснику, кожній нашій захисниці за оборону нашої держави в українській вітчизняній війні проти Росії.

Вічна пам'ять кожному, хто віддав життя за Україну!

Слава кожному нашому герою!

Слава Україні!