Представники Міністерства агропромислового розвитку та продовольства України й Національної академії аграрних наук України у межах робочого візиту відвідали Полтавщину.

Ознайомилися з технологіями утримання та доїння корів, переробки молока на ДП «Дослідне господарство імені Декабристів». Це господарство – єдине в державі, яке утримує стадо айширської породи корів і має статус племінного. 

«У зв’язку з тим, що відбувається процес заміщення в Україні аборигенних і локальних порід вітчизняної селекції сучасними, виникла проблема, що зникають породи, які сотні років тому були одомашнені саме на території нашої країни, – зазначив директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак. – Вони є досить цінним генетичним фондом. Щоб зберегти локальні породи, разом із НААН вирішили розробити план заходів із підтримки господарств, які вирощують і утримують такі поголів’я. Звернулися до Кабміну щодо виділення 150 мільйонів гривень для підтримки господарств, які утримують аборигенні або зникаючі породи корів».

Нині в Україні загалом близько 10% локальних українських порід. Як розповів академік-серетар відділення зоотехнії, академік НААН України Остап Жукорський, 60% усіх порід сільськогосподарських тварин Європи – локальні. І тільки невеликий відсоток поголів’я – так звані індустріальні. 

«Із Полтавщини свого часу пішла не одна порода ВРХ, тут були вівці сокільської породи, багато порід курей. У процесі індустріалізації ми багато втратили, зокрема якісний продукт. Сьогодні боремося за те, щоб його відновити. Найголовніше, що зможемо повернути нашим людям, – смак продуктів, які виготовляли з сировини, яку давали ті тварини. І дивитися на це варто не лише з точки зору промислового виробництва, а й на галузь, яка дасть поштовх дрібнотоварному виробництву, фермерству, органічному виробництву продукції», – сказав Остап Жукорський.

Директор ДП «ДГ імені Декабристів» Володимир Цибенко розповів, що айширська порода корів належить до локальних. 

«Вона була завезена у 1980-му році з Фінляндії. Свого часу ми отримали на цю породу статус племінного репродуктора й досі її утримуємо. Постійно її поліпшуємо. На мій погляд, це найкраща з порід. Вона невелика, жирномолочного напряму. Найкраще підходить для нашої зони, добре використовує пасовища, стійка до різних захворювань. Нарощуємо поголів’я. Нині на підприємстві 600 корів, із них 386 – чистопородні айшири», – сказав Володимир Цибенко.

Пів року тому на підприємстві почав функціонувати мінімолокопереробний завод. Його продуктивність – 1 тонна молока за добу. Виготовляють продукцію з молока екстракласу на новітньому обладнані. 

«Продукція користується попитом. Вона якісна, смачна і відповідно приносить користь людям. Мінізавод – це нові робочі місця. Тут працюють чотири оператори, технолог, водій і реалізатор. Тобто наше державне підприємство не тільки виробляє сировину, а ще й переробляє її. Робочі місця, переробка сировини й виготовлення якісних продуктів – основна мета будівництва цього заводу», – додав Володимир Цибенко.