Фінансово-економічна ситуація в нашій країні й бажання заробити гроші часто штовхають українців до пошуку більших заробітків і кращого життя в сусідніх країнах. Та чи завжди такий шлях устелений трояндами?

Все частіше з екранів телевізорів, інформаційних повідомлень газет і радіо дізнаємося про прикрі випадки, що сталися з нашими співгромадянами в Польщі, Російській Федерації, Італії, інших країнах. Обман при розрахунку чи елементарне обкрадання заробітчан – ще півбіди. Втрата здоров’я в побуті або на виробництві, а працевлаштування там часто неофіційне, – це вже проблема. Буває й справжня біда, адже трапляються випадки, коли українців і життя позбавляють. То чи варто ризикувати?

Радість спілкування дітей із батьками не замінити матеріальними благами

Під час проведення робочої зустрічі в Чутівському районі до фахівців служби зайнятості для отримання консультації звернулася місцева мешканка Анна, яка два місяці тому повернулася з Польщі. Там жінка працювала на підприємстві з переробки риби. Вона розповіла, що її заробітна плата становила 550 євро за місяць. Для найму житла разом із кількома особами й на продукти харчуванням витрачала в середньому 250-300 євро. Вільних коштів після цього залишалося не більше 300 євро, а це майже 9 тисяч гривень.

Після повернення в Україну жінка працевлаштувалася за місцем проживання до ФОП із заробітною платою близько 5 тисяч гривень. До того ж нині вона має час і можливість займатися городиною, вирощувати птицю.

Анна зазначила, що працевлаштування закордоном було для неї насамперед психологічним випробуванням, адаптацією до нових умов проживання, трудової діяльності, спілкування, режиму дня й харчування, а перебування на відстані від сім’ї створювало певний психологічний дискомфорт. Щодо заробітку, то різниця між зарплатою закордоном і в Україні, зі всіма додатковими «домашніми» можливостями, практично не відчутна.

– Натомість є надто важливий «мінус» перебування Анни закордоном: період роботи в Польщі не зараховано їй до страхового стажу в Україні. Нині це питання неабияк турбує жінку, оскільки вона не має достатнього страхового стажу, необхідного для призначення пенсії в Україні, – зазначає директор Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва. – Останнім часом ми зіштовхнулися з ситуацією, що кожна четверта жінка й кожен другий чоловік віком 45 років, які стали клієнтами служби зайнятості, не мають 15 років страхового стажу. Більшість із них працювали нелегально й переважно закордоном, а повернулися тоді, коли трудовий потенціал людини значно знизився. На яку ж пенсію за відсутності страхового стажу вони можуть розраховувати? Тільки на мінімальну соціальну допомогу від держави після досягнення 65 років.

Катерина Клавдієва окреслює й іншу проблему такого працевлаштування – виховання дітей у сім’ях, де один із батьків чи й обоє працюють за межами України. Відсутність батьківської опіки негативно позначається на вихованні й поведінці дітей у соціумі. Адже для них занадто важливим є спілкування з батьками. Його не замінити ніякими грішми чи матеріальними цінностями.

Живи та працюй в Україні

В умовах ринкової економіки кожен бореться за виживання. Роботодавці шукають кваліфікованих спеціалістів, а працівники – роботу, за яку більше платять. Така ситуація складається незалежно від фаху людини й відстані від домівки. Правила гри відносно чесні й прозорі, тому постійна міграція працівників беззаперечна, хоча й не вигідна ні роботодавцеві, ні працівнику. Ті, хто скуштував заробітчанського хліба, погоджуються, що в Україні не найгірша ситуація з роботою і соціальним захистом. І роботодавці, переживаючи кризу наявності вмотивованих працівників, стали поступливішими.

Так, протягом січня-квітня цього року до Полтавської обласної служби зайнятості України звернулося 4,8 тисячі роботодавців, які подали відомості про понад 28,7 тисяч вільних вакансій, що на 16 відсотків більше, ніж минулого року. В Полтавській області у 2018 році значно збільшилася кількість вакансій від роботодавців із високою заробітною платою. Зокрема це ПРАТ «Полтавський ГЗК», АТ «Полтавський турбомеханічний завод», ПАТ «Кременчуцька кондитерська фабрика», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ТОВ «Мехремзавод», ТОВ «Кредо». Такий далеко не повний перелік підприємств, які пропонують своїм працівникам зарплату не меншу, ніж 10 тисяч гривень.

За сприяння служби зайнятості впродовж січня - квітня поточного року працевлаштовано 18,8 тисяч осіб, зокрема 8,2 тисячі – до набуття ними статусу безробітних. Крім того, 6,5 тисячі осіб були залучені до громадських та інших робіт тимчасового характеру.

З метою якнайповнішого забезпечення професійно-кваліфікаційного рівня шукачів роботи вимогам роботодавців у січні-квітні 2018 року за сприяння Державної служби зайнятості 5,6 тисячі безробітних проходили професійне навчання. Кількість безробітних, які навчалися у центрах професійно-технічної освіти служби зайнятості, зросла у 2,5 рази й становила 2,7 тисячі осіб.

– З огляду на активізацію економічних процесів у державі в Полтавській області активно діє широкомасштабний соціальний проект під гаслом «Живи та працюй в Україні». Його метою є пожвавлення ситуації на ринку праці області, – зазначає директор обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва. – Організатором проекту виступає наша служба за підтримки органів місцевої влади. В межах проекту в області відбуваються інформаційні кампанії, спрямовані на якнайшвидший пошук роботи для безробітних і підбір вакансій для роботодавців. Зокрема проведено масштабні презентації роботодавців, які відчувають гостру потребу в кадрах і пропонують шукачам роботи достойну заробітну плату. Проводиться й масштабна роз’яснювальна робота, спрямована на інформування громадян про реалії працевлаштування закордоном, загрози, ризики й небезпеки такого працевлаштування, вплив факту виїзду батьків (одного з батьків) на роботу за кордон на психологічний стан, соціальну поведінку дитини та її успішність у навчанні.

На жаль, практично в кожному навчальному закладі в районах у середньому навчається близько 7-9 таких дітей, а в містах ця цифра значно більша. Поведінка цих дітей дуже відрізняється від інших школярів. Вони якнайбільше потребують допомоги психологів, але тут виникає наступна проблема: для того, щоб шкільний психолог попрацював із такою дитиною, потрібен дозвіл батьків, яких немає на території країни.

Саме тому метою проведення інформаційної кампанії «Живи та працюй в Україні» є поширення серед населення держави інформації щодо пріоритетності працевлаштування в Україні, зважаючи на серйозні загрози й виклики працевлаштування на іноземних ринках праці. А таких прикладів є більше, ніж вдосталь.

Полтавський обласний центр зайнятості