«Юрій Роговий – ловець думки, і його найвища мета чи завдання – спіймати думку і, як метелика на шпильці, пришпилити до паперу. Він має переконання: якщо думка вислизне, то це буде непоправна втрата. Звичайно,  вона може повернутися,але це вже буде зовсім інша думка, бо кожного разу вона навіює відмінний настрій й особливі неповторні відчуття…» (Петро Сорока).

Насамперед хочеться познайомити читача з жанром ліричної японської поезії хоку.

Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення.

Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку – неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, – від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ–XІV столітті, відокремившись від танки (п'ятивірша). У перекладі з японської "хокку" означає "початкова фраза". Для цих віршів характерні лаконізм та глибина змісту. Основна тема хокку – нерозривна єдність природи й людини. «Для когось «опале листя»- пряма ознака приходу осені, для інших- неминучість настання весни і зелені молодого листя…

Сам Юрій Роговий розпочинає свою книгу такими словами. «Це вже як хто дивиться на Життя своє і взагалі… Не буду стверджувати, що воно(опале листя) обов’язково викликає песимізм «оспалості», але й не казатиму про нестримний оптимізм «оновлення»… Істина-як і завжди-десь посередині.… А «Листя опале» – всього лишень дев’ята книжечка моїх товаришів, які інколи хтось називає «хоку» чи й «хайку» (звичайно, у нашому, наскрізно українському розумінні). І те-добре!»

Збірка надрукована у ПП ХРА «Дивосвіт» тиражем 100 примірників.