Поезія – це стан душевного неспокою, коли людина знаходиться в постійному пошуку свого місця на цій неспокійній Планеті, свого призначення, коли запитань до Всесвіту значно більше ніж відповідей, коли звернення до Бога свідчать про найвищий ступінь духовного росту людини.

     Вірші цього збірника вкриті флером суму за молодістю: пишного, веселого, багатого на знакові події; відчуттям тягара прожитих років.

     У людини з неспокійною душею творчий процес ніколи не закінчується. Тому сподіваємося, що ця збірка не остання і з’являться ще нові, досконалі, з філігранно відточеним поетичним словом, вірші.