Гіпертонічна хвороба (гіпертонія) або артеріальна гіпертензія – це захворювання серцево-судинної системи, що проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску. Чим вищий показник кров’яного тиску, тим складніше працює серце. Якщо хвороба не контролюється, гіпертонія може викликати серцеві напади, гіпертрофію серця і врешті-решт призвести до серцевої недостатності. У кровоносних судинах можуть утворитися випинання стінок (аневризми), викликані високим тиском. Це підвищує ймовірність тромбозу і розривів.

Про що повинен знати пацієнт із підвищеним артеріальним тиском:

• при вперше в житті виявленому підвищеному АТ необхідно звернутися до сімейного лікаря й пройти відповідне обстеження;
• якщо діагноз підтвердиться, ні в якому разі не займатись самолікуванням;
• єдиного й універсального засобу лікування та профілактики гіпертонічної хвороби не існує;
• лікування триває довго і спрямоване на зниження АТ до нормальних величин, за яких пацієнт почуває себе добре;
• у разі погіршення самопочуття (поява чи посилення головного болю, задишки, болю в серці, запаморочення тощо), зниження ефективності призначеного лікування, потрібно проконсультуватися з лікарем;
• провідне значення в успішному лікуванні гіпертонічної хвороби має режим праці та відпочинку (достатній сон, уникнення стресових ситуацій тощо);
• рекомендовано не вживати алкоголь, міцний чай, каву; дотримуватися правильного режиму харчування (в добовому раціоні кухонної солі повинно бути не більше, ніж 3-5 г). У пацієнтів із гіпертонічною хворобою і ожирінням зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням АТ на 1-2 мм.рт.ст.

Щоб поліпшити якість життя при гіпертонії, необхідно регулярно контролювати свій артеріальний тиск!

Сучасні методи діагностики і лікування гіпертонії дозволяють успішно контролювати стан пацієнтів із артеріальною гіпертензією і попереджати страшні ускладнення –аритмію, серцеву недостатність, втрату зору, інфаркт міокарду, інсульт.

Говорити про діагноз «артеріальна гіпертензія» можна у випадку, якщо лікарем було зафіксовано неодноразове підвищення артеріального тиску вище 139/89 мм рт. ст. Слід знати, що підвищення артеріального тиску – навіть стійке, але незначне – це ще не артеріальна гіпертонія. Але звернути увагу і вживати заходів необхідно в будь-якому випадку. Тоді симптомів цього захворювання можна позбутися.

Щоб виявити захворювання, необхідно контролювати артеріальний тиск – перевіряти його два рази на день протягом чотирьох тижнів.

Найкраще це робити за допомогою холтер-моніторингу. Це метод, який дозволяє оцінити серцеву діяльність пацієнта в умовах дотримання звичного способу життя.

Щоб діагностувати артеріальну гіпертензію, необхідно також зробити аналіз крові та електрокардіограму, УЗД серця та нирок, доплерографію судин шиї та проконсультуватися у кардіолога, офтальмолога і ендокринолога.

Нагадуємо!

• Оптимальний артеріальний тиск < 120/80 мм р. ст.
• Нормальний артеріальний тиск – 120-129/80-84 мм р. ст.
• Високий артеріальний тиск 130/139/85-89 мм р. ст.

Вирізняють такі ступені гіпертонічної хвороби

Перший ступінь – артеріальний тиск 140-159/90-95 мм р. ст.

Другий ступінь – артеріальний тиск 160-179/100-109 мм р. ст.

Третій ступінь – артеріальний тиск більше за 180/110 мм р. ст.

Дуже часто зустрічаються випадки, коли гіпертонічна хвороба не має яскраво виражених симптомів. Але вживати заходів і лікувати хворобу необхідно, оскільки можлива поява серйозних ускладнень. Так, гіпертонічна хвороба може чинити негативний вплив на деякі органи – наприклад, може постраждати серце (гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, інфаркт міокарда, розвиток серцевої недостатності), страждає головний мозок (геморагічний та ішемічний інсульти, дисциркуляторна енцефалопатія), нирки, а також усі судини.

Найпоширенішими і небезпечними ускладненнями, які може викликати гіпертонічна хвороба, є:

• гіпертонічний криз;
• геморагічні або ішемічні інсульти при порушенні мозкового кровообігу;
• нефросклероз (первинно зморщена нирка);
• серцево-судинна недостатність;
• аневризма, аневризма аорти.

Профілактика гіпертонії:

• фізична активність, заняття спортом, ранкова гімнастика, плавання, фітнес, спортзал. Навантаження повинні бути легкими або помірними, високі фізичні навантаження шкідливі;
• дієта з обмеженням солі до 5 грамів на добу. Виключення з харчування продуктів із надлишком солі (чіпси, солоності, ковбаси, консерви). Заміна солі на прянощі і часник;
• різке скорочення в харчуванні тваринних жирів і вуглеводів зі зниженням ваги тіла. Це профілактика атеросклерозу, ожиріння;
• збагачення раціону калієм, кальцієм;
• відмова від шкідливих звичок;
• захист організму від емоційних і фізичних стресів;
• контроль за тиском;
• регулярне відвідування лікаря.

 

Володимир Вовк, лікар терапевт КНП « Кобеляцька міська лікарня»