15 травня – Міжнародний день сім’ї

Надрукувати

Як зберегти гармонію в сім’ї. Поради практичного психолога

Традиційно ми звикли сприймати сім’ю як місце, де завжди можна знайти любов, розуміння та підтримку, відпочити і набратися сил, щоб краще справлятися із зовнішніми проблемами.

Таким є традиційне уявлення про міцну родину. Та коли урочисте весілля далеко позаду, настають будні: чоловік і дружина, батьки і діти зі своїми клопотами і проблемами із дня в день перебувають поряд. Насправді це може бути нудно, тяжко, чи ніяк... Чи можна щось змінити і як це зробити?

Молоді люди починають зустрічатися, не замислюючись про майбутні переміни, насолоджуються спілкуванням. Мріють про весілля і міцну та люблячу сім’ю. Та тільки-но у партнерів починаються непорозуміння, вони починають усвідомлювати, що все насправді не завжди або не одразу складається так, як хотілося.

Кожен із партнерів приносить у нову родину досвід із батьківської сім’ї, із соціуму, із соціальних мереж. Є дуже багато інформації відносно того, як бути щасливим у стосунках, як поводитися жінкам/чоловікам, щоб зберегти гармонію в сім’ї, що потрібно говорити, а чого не потрібно говорити. Та чи допомагають ці рекомендації?

Бувають різні причини створення сім’ї.

Однією з них є любов (кохання) – почуття глибокої сердечної прихильності до особи, прив’язаності або сильного інтересу до когось.

Іншою причиною створення сім’ї може бути наявність стереотипів: «тому що так прийнято», «до певного віку жінка має бути заміжньою та народити дітей, інакше з нею «щось не так».

Ще однією причиною може бути розрахунок. Майбутній чоловік має забезпечити свою дружину.

Часто, маючи намір створити сім’ю, молоді люди думають, що це вирішить їхні проблеми – самотності, невпевненості в собі чи відсутності фінансової стабільності. Але це не так.

За дослідженнями Е. Ейдеміллера, задоволеність від сімейних стосунків є в тих людей, які уклали подружній союз із любові та за спільністю поглядів водночас.

А незадоволеність спостерігається в сім’ях, де шлюб був укладений з інших причин: втечі від батьків, почуття обов’язку, самотності, наслідування традицій (ініціатива батьків), через престиж, пошук матеріальних благ, помсту колишньому коханому(ій) тощо.

Сім’ї можуть бути різними – вдалими, проблемними або ж представляти собою щось середнє.

Потрапляючи до проблемної/нещасливої сім’ї, навіть на тілесному рівні відчувається дискомфорт. Атмосфера може бути підкреслено ввічлива, але цілком очевидно, що ситуація напружена. В такій сім’ї може бути відчуття, ніби навколо буря, або ж відчуття затишшя перед бурею, наче в будь-який час може грянути грім.

Жарти в таких сім’ях саркастичні, жорстокі. Батьки надто зайняті приписами, чим їхня дитина має бути зайнятою, а чим ні, тому їм ніколи розбиратися з тим, що за людина їхня дитина. Зрозуміло що вони не можуть отримати задоволення від взаємодії з нею, так само як і дитина не отримує задоволення від спілкування з батьками.

Щоб якось вижити в такій атмосфері, люди або намагаються уникати один одного, або настільки занурюються в роботу чи якусь іншу діяльність за межами сім’ї, що контакти практично зводяться до нуля. Перебувати в такій сім’ї важко, оскільки постійно наштовхуєшся на безнадійність, безпомічність і самотність.

У щасливих родинах – усе навпаки. Партнери прислухаються один до одного, відкрито демонструють своє щастя, так само, як і біль та розчарування. Не бояться ризикувати, члени сім’ї відчувають себе повноправними особистостями, яких бачать, цінують, люблять. В таких сім’ях завжди можна відчути життєву енергію. Люди дивляться один на одного, говорять зрозуміло, чітко і їх стосунки складаються гармонійно.

Виходячи з цього для збереження благополучних стосунків в сім’ї необхідно підтримувати відчуття цінності один одного; говорити один з одним прямо та конкретно, обговорювати та вирішувати проблеми, які виникають, разом; мати гнучкі, гуманні, відповідні до обставин правила; встановлювати відкриті, довірливі соціальні зв’язки; спільно будувати плани на майбутнє та розвиватися.

Благополуччя та стабільність сім’ї залежать від підготовленості молодих людей до родинного життя, від їхнього бажання вирішити спільні питання тощо. Щоб створити і зберегти сімейну гармонію, необхідно чути свого партнера, поважати його бажання і рахуватися з його думкою. Гармонійні стосунки – це спільна щоденна праця.

Тетяна Кукуєва, практичний психолог Обласної клінічної лікарні  відновного лікування та діагностики  з обласними центрами планування cім’ї та репродукції людини, медичної генетики  Полтавської обласної ради.