На нараді в голови облдержадміністрації директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов розповів, що підготовлено проєкт обласної Програми поводження з побічними продуктами тваринного походження та забезпечення діагностики і оперативного виявлення збудників інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, на території Полтавської області на 2021-2025 роки.

«Полтавщина має одне з найбільших серед регіонів України поголів’я тварин. В усіх категоріях господарств налічується понад 190 тисяч голів великої рогатої худоби, більше 320 тисяч свиней, близько 4,7 мільйона птиці, майже 45 тисяч овець і кіз. Під час здійснення господарської діяльності утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Наразі ситуація, яка склалася з їх утилізацією, є незадовільною. В Україні є лише 18 підприємств з утилізації відходів тваринного походження, 6 із яких не працюють, а частина функціонують не на повну потужність, – поінформував Сергій Фролов. – В області працювали два утильзаводи – у Новосанжарській та Хорольській територіальних громадах. Нині вони не функціонують. Новосанжарський приватизований, там розпочалася, але наразі призупинена реконструкція. Хорольський – у державній власності, але законсервований».

Сергій Фролов наголосив, що з 2009 року заборонено облаштовувати нові худобомогильники та біотермічні ями на території України. Із наявних в області таких об’єктів більшість не функціонує чи не відповідає вимогам.

«Нині на території 48 територіальних громад області налічується 221 одиниця худобомогильників та біоям. Із них цілком відповідають вимогам біобезпеки 26, інші потребують або впорядкування, або консервації. 64 оператори ринку на Полтавщині унаслідок своєї господарської діяльності утворюють побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, – сказав Сергій Фролов. – Щорічно на переробних підприємствах області утворюється близько 8 тисяч тонн побічних продуктів тваринного походження. Наразі близько 3 тисячі тонн продуктів у рік направляють на переробку, утилізацію або знищення на переробні підприємства, які розташовані за межами області, решту переробляють власними силами – спалюють, захоронюють у спеціальних резервуарах, переробляють у власних мініцехах».

За словами Сергія Фролова, актуальною проблемою залишається складна епізоотична ситуація в Україні щодо інфекційних захворювань тварин та птиці, зокрема спільних для людей, таких як сказ тварин, грип птиці, лейкоз ВРХ, африканська чума свиней, туберкульоз, сибірка. Усього з початку епізоотії африканської чуми свиней за 5 років в області зареєстровано 50 господарств, де знищено понад 15 тисяч свиней і завдано прямих збитків на близько 45 мільйонів гривень. Торік було зареєстровано 31 пункт, де на сказ захворіли і загинули 39 тварин. Державна служба ветеринарної медицини постійно проводить профілактичну вакцинацію тварин, сприйнятливих до сказу.

«Нині Полтавщина є благополучною щодо пташиного грипу, сибірки, туберкульозу ВРХ. Із метою недопущення в регіоні виникнення й розповсюдження інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин і птиці Держпродспоживслужба області щорічно проводить понад 2 мільйони лабораторно-діагностичних досліджень і близько 40 мільйонів лікувально-профілактичних обробок проти інфекційних та інвазійних хвороб», – розповів Сергій Фролов.

Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів і ресурсів інвесторів. Зокрема, Програмою передбачено закупівлю обладнання для виявлення діючої речовини пестицидів, а також будівництво комплексу з переробки відходів тваринництва. Останнє, за словами Сергія Фролова, можливе тільки при залученні інвестора. Нині вивчають досвід областей України, зокрема Львівщини, й інших держав щодо будівництва заводу.

Заступник голови облдержадміністрації Євген Греков наголосив, що один із напрямів Програми передбачає розробку інвестиційного проєкту зі створення в області підприємства з переробки продукції тваринного походження. Щодо його будівницта має бути здорова конкуренція між громадами. Зацікавлені сторони мають виступити ініціаторами розміщення підприємства на своїй території.

«Для громади це можливість отримати сучасні виробничі потужності на своїй території й наповнення місцевих бюджетів. Також це створення нових робочих місць, працевлаштування людей. Аби інвестор зайшов на вашу територію, ви маєте запропонувати вигідні для нього умови. Крім того, це повинно приносити й користь громаді», – сказав Євген Греков.

Він наголосив, що громади мають активно долучатися до обговорення положень документа. Після обговорення проєкт Програми винесуть на розгляд депутатів обласної ради.