Заступник голови облдержадміністрації Євген Греков провів нараду щодо вирішення питання гідрологічного стану річки Сула з метою підвищення її водності. Поінформував, що відповідну тему в області порушують кілька років поспіль. Питання досі не вирішене й має певні екологічні наслідки.

«Окреслюємо проблему й визначаємо основні етапи її вирішення. Спочатку визначаємося з переліком завдань. Потім їх як доручення надаємо профільним структурним чи територіальним підрозділам органів виконавчої влади для опрацювання. Далі у форматі екологічної комісії при ОДА розглядаємо варіанти їх вирішення», – розповів Євген Греков.

Голова Оржицької райдержадміністрації Роман Сидоренко зазначив, що ситуація з Сулою стосується не одного району.

«Не тільки Оржицького, а й Семенівського, Лубенського і територій, які вище за руслом річки. Вже в Лохвицькому районі Сулу можна перейти, на території Оржицького району глибина водойми місцями становить 30 сантиметрів. Це впливає на рівень ґрунтових вод, стан довкілля, стосується громад різних районів, – сказав Роман Сидоренко. – Питання побудови шлюзу на Сулі проблемне, у жителів населених пунктів, які розташовані нижче за руслом річки, воно викликає обурення чи нерозуміння. Ніхто не знає, яким чином підніматиметься чи опускатиметься вода в районах Полтавської та Черкаської областей. Питання маємо вирішувати комплексно. Це інтерес всього регіону».

Представник громадської організації «Посулля» Гліб Плескач наголосив, що потрібно залучити до роботи науковців.

«Сула належить до категорії середніх річок. В Європі малі й середні річки зараз не завантажують гідроспорудами. Навпаки, такі об’єкти демонтують, навіть ГЕС. Єдиний процес, який визнає науковий світ, – ревіталізація, – зазначив Гліб Плескач. – Шлюз-регулятор, можливо, на короткий час вирішить проблему тільки Оржицького району – води стане більше, але які наслідки настануть потім. Фундаментальна гідроспоруда сповільнить течію річки. Якщо течія сповільниться, зросте середня температура в руслі. Це вплине на довкілля. Збільшиться й дзеркало водної поверхні, відповідно потрібно враховувати й випаровування води».

Гліб Плескач запропонував розглянути варіант зробити все русло Сули національним природним парком. 

Начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області Олександр Тарахкало розповів, що в кінці 2019 – на початку 2020 року було зроблене техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) для відновлення гідрологічного режиму Сули. Наголосив, що першочергове завдання – відновлення гідрологічного режиму, а потім можна працювати над створенням національного природного парку чи інших заповідних об’єктів.

«Необхідно проаналізувати техніко-економічне обґрунтування, залучити до цієї справи науковців та громадськість, щоб вони надали свої зауваження і пропозиції. Департамент екології та природних ресурсів ОДА разом із регіональним офісом водних ресурсів визначать необхідність розробки окремої програми з поліпшення гідрологічного стану річки Сула чи втілення цих завдань у вже наявних регіональних програмах», – підсумував Євген Греков. 

Додав, що пропозицію створення національного природного парку також опрацюють.