У холі Полтавської ОДА відкрилася документальна вистака «Він — з когорти вождів», присвячена 92-й річниці трагічної загибелі головного отамана УНР від рук більшовицього агента у Парижі. Виставку підготував Державний архів Полтавської області.

На відкриття завітав заступник голови Полтавської ОДА Микола Білокінь. «Ми щороку проводимо таку виставку. Це дуже знакова постать для Полтави. Свого часу, виступаючи перед військом, він закликав до єднання. І сьогодні ми повинні слідувати цьому заклику», - зазначив Микола Білокінь.

Як зазначила директор Державного архіву Полтавської області Валентина Гудим багато документів, що стосуються Петлюри і його періоду були вилучені з фондів, знищені або приховані у спецсхронах Москви. «Проте наш обовʼязок — подати полтавській громаді якнайбільше інформації про видатного земляка. За більше, ніж 70 років радянська влада провела колосальну ідеологічну атаку на цю людину, навішувала ярлики. Боротьба за незалежну Україну, європейський вектор, який Петлюра визначив для України в подальшому, дуже дратували Кремль».

Автор виставки, іторик і архівіст Тарас Пустовіт так пояснив назву виставки: «Петлюра саме з тих династій, де закладалися провідники нашої держави. Протягом багатьох років ми нічого не знали про нього. А він жив неподалік — на перехресті сучасних вулиць Зигіна і Петлюри було кілька споруд, що належали їхній багатодітній родині, там містилася стайня, бо вони заробляли на життя візницьким промислом. Звідки ж виник цей феномен, у зросійщеній Полтаві, де століттями діяла пропаганда про славу російського оружия? Це і релігійне, і козацьке виховання, і політичні події на зламі 19-20 століть, і Боже провидіння, що саме тут мав народитися провідник Української революції».

Архівісти представили документи про полтавський період життя С. Петлюри: фото будинку родини Петлюр, джерела про навчання у Полтавських духовному училищі та семінарії, фото людей, що спричинилися до формування національного світогляду, зокрема Івана Різенка, учителя співів усемінарії. Радянська ситема фальшувала і дискредитувала біографію Петлюри. Зокрема, всіляко поширюваний міф, що Пелюру виключили із семінарії, бо він був двієчником.

«Ми вмістили список учнів семінарії, – розповідає Тарас Пустовіт, – Вони були поділені на т. зв. розряди. І Петлюра йде по першому розряду, тобто він був одним із кращих в закладі. Вже тоді дописував до літературного «Наукового вісника», друкував наукові статті, активно читав закордонну літературу — тобто мав потяг до науки, музики, був дуже обдарований, але через українські погляди освіту не закінчив».