Під час візиту народних депутатів на Полтавщину на Крюківському вагонобудівному заводі відбулася зустріч ініціативної групи народних обранців із керівниками промислових підприємств, представниками органів місцевого самоврядування щодо підтримки ініціативи локалізації продукції чотирьох підгалузей машинобудування при публічних закупівлях. У зустрічі взяв участь голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Народні депутати презентували внесений до Верховної Ради 24 червня 2020 року законопроєкт №3739 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості.

Серед організаторів зустрічі-презентації – Верховна Рада України, Федерація роботодавців України, Полтавська облдержадміністрація, Полтавська обласна рада профспілок. Серед запрошених – керівники машинобудівних підприємств із Харкова, Львова, Миколаєва, Дніпра, Хмельницького, Сєвєродонецька, Полтави, Хорола, Кременчука, міські голови Миргорода, Лубен, Кременчука, Карлівки, депутати міськрад.

Розробкою законопроєкту №3739 займався авторський колектив голів депутатських фракцій і груп, парламентських комітетів, членів комітету економічного розвитку та інших комітетів парламенту. Всіх об’єднало занепокоєння значним падінням у 2019-2020 роках української економіки і промисловості, економічними наслідками епідемії коронавірусу, від’ємним сальдо зовнішньоторгового балансу України торік і в першому кварталі 2020 року.

Промисловці наголошували, що їх непокоїть, як рік за роком країна втрачає промисловий потенціал – експортує все більше сировини і нарощує імпорт високотехнологічної продукції. Але треба вимагати, щоб товари, які купує держава, були частково або повністю зроблені в Україні. Так давно зробили інші країни. У США і ЄС рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі не перевищує 5%, в Україні – це близько 50%.

Законопроектом №3739 передбачено обов’язковий відсоток локалізації виробництва на території України для участі у державних закупівлях. Встановлення вимог щодо обов’язкової локалізації виробництва – абсолютно нормальна практика з точки зору розвитку виробництва та економіки держави у цілому. Чим більшого рівня локалізації буде досягнуто у виробництві техніки, тим більш стресостійкою буде й вітчизняна машинобудівна галузь, і економіка країни.

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов повідомив, що вагому частину економіки Полтавщини становить промисловість.

«Ми провели засідання координаційної ради, і першим її питанням була підтримка вітчизняного товаровиробника. Цей законопроєкт – позитивний, дуже правильний і сучасний. Той економічний напрямок і підтримка, які закладені в цьому документі, мають бути реалізовані фахово юридично. Треба усі технічні колізії законопроєкту виправити, обговорити їх, щоб якісно відстоювати права товаровиробника. Хочу запевнити, що всі контракти, які уклала держава із Крюківським вагонобудівним заводом, будуть виконані. Ми розуміємо, в якому стані нині економіка, але завдяки промисловості рівень надходжень до бюджету не знизився порівняно з 2019 роком», – зазначив Олег Синєгубов.

Голова наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимир Приходько схвально оцінив законопроєкт. Сказав, що він обов’язково має стати законом, який дозволить Україні не тільки зберегти, а примножити власне виробництво, дозволить створити сотні тисяч робочих місць.

Додав, що Крюківський вагонобудівний – крупне підприємство, з локалізацією продукції понад 40-50 відсотків, а за окремими виробами – до 92-96 відсотків. Завод здатний забезпечити український ринок продукцією власного виробництва.

«Багато полеміки, що Україна не може виробляти сучасну техніку, виготовляти її дешевою, якісною, в необхідних ринку об’ємах. Поїзд, що стоїть позаду – «Тарпан». Це швидкісний електропоїзд. Такі два «Тарпани» нині працюють на залізниці, на найскладніших ділянках дороги, цілодобово проходячи 1000-1300 кілометрів. Щороку долають 360-380 тисяч кілометрів. Цей поїзд, що тут, прийшов на перший свій капітальний ремонт після 2 мільйонів 600 тисяч кілометрів пробігу, – розповів Володимир Приходько. – Що прикметно, він удвічі дешевший за імпортний. Коштує 14 мільйонів 710 тисяч гривень, то його корейський аналог – 30 мільйонів 70 тисяч гривень. Вартість обслуговування нашого поїзда на 1 кілометр – 2 долари 38 центрів, корейського – 3 долара 70 центів. На 1000 кілометрів пробігу кількість відмов українських поїздів – 1,7, корейських – 2,37. Крім того, перед вами – перший український поїзд, який розганяється до 220 кілометрів на годину. Аналогів йому в Україні немає. Ось це відповідь скептикам, що в Україні немає якісної й дешевшої за імпортовану продукцію, що держава переплачуватиме, якщо купуватиме національну, локалізовану продукцію, виготовлену українськими робітниками й спроектовану українськими фахівцями».

Законопроєкт №3739 про локалізацію пропонує ринок тим інвесторам, які вкладають у виробництво в Україні. Його суть:

- вимога локалізації поширюється на 4 підгалузі машинобудування: залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт, комунальну техніку і спецтехніку, енергетичне машинобудування;

- передбачає вимогу локалізації на рівні 25-40% на початковому етапі;

- тимчасовий захід – на 10 років;

- локалізація є кваліфікаційним критерієм для участі в закупівлі. Здатний забезпечити локалізацію – візьми участь в тендері і конкуруй;

- методику визначення ступеня локалізації затверджує Кабінет Міністрів;

- в Україні існує конкуренція місцевих виробників або локалізаторів за тими товарними позиціями, що пропонуються для локалізації.

Після зустрічі на території Крюківського вагонобудівного заводу учасники заходу відвідали також Кременчуцький завод дорожніх машин.