Дорогі полтавці!

26 квітня 1986 року сталася страшна аварія на Чорнобильській атомній електростанції. За лічені секунди вона перетворила частину квітучого Полісся на зону відчуження, важким тягарем лягла на плечі нашого народу.

Чорнобиль – це незагойна рана на тілі України. Розвиток нашої держави, становлення її незалежності нерозривно пов’язані з боротьбою з наслідками Чорнобильської катастрофи, з долями мільйонів українців, які від неї постраждали.

Ми в неоплатному боргу перед героями-ліквідаторами – пожежниками, рятувальниками, військовослужбовцями, науковцями, медиками, інженерами, добровольцями, – які мінімізували наслідки атомного демона для теперішніх і прийдешніх поколінь.

Із нестихаючим болем у серцях схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто пішов у вічність, приборкуючи “мирний атом”.

Єднаймося у нашій спільній пам’яті, у милосерді та жалю, у добрих помислах та вчинках, щоб на долю людства більше не випало таких жахливих катастроф.