У Полтавській облдержадміністрації відбулася нарада щодо впровадження реформи деінституалізації. Голова облдержадміністрації Олег Синєгубов, його перший заступник Дмитро Лунін та заступник Катерина Рижеченко заслухали звіти Департаменту освіти і науки та служби у справах дітей Полтавської ОДА щодо інтернатних закладів та перебування в них сиріт і дітей без батьківського піклування.

Закладів інтернатного типу в області – 23: 8 спеціалізованих, 1 дитячий будинок та 14 спецшкіл. Заступник директора Департаменту освіти і науки – начальник управління загальної середньої, дошкільної, спеціальної освіти, фінансової та кадрової роботи Галина Власюк повідомила, щоб оптимізувати систему інтернатних закладів, можна деякі з них об’єднати.

«У спецшколах також треба виявити дітей, які можуть навчатися у звичайних чи опорних навчальних закладах в інклюзивних класах», – додала Галина Власюк.

«Ми маємо відходити від інтернатної форми навчання, кожна дитина після навчання має повертатися додому, а не жити в інтернаті. Це стосується навіть спортивних спеціальних шкіл, адже діти готові до проживання без батьків лише з 9 класу, – сказав Олег Синєгубов. – Ви маєте пояснити директорам цих закладів, що ми їх не закриваємо, а оптимізуємо систему. Є державна політика, є позиція Президента, є загальноєвропейська тенденція – діти не мають жити в інтернатах».

Начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Ірина Фоменко розповіла, що в інтернатних закладах області навчаються 54 сироти.

«9 дітей є можливість влаштувати в прийомні сім’ї та ще 12 – у будинки сімейного типу. Також у 2020 році плануємо створити ще 7 дитячих будинків сімейного типу, куди будуть брати не по одній дитині, а цілі родинні групи», – додала Ірина Фоменко.

Олег Синєгубов сказав, що сприятиме появі таких сімей і за потреби є можливість фінансувати з обласного бюджету покращення матеріального стану будинків сімейного типу.

Відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки вже у 2026 році дітей в інституціях має бути менше 0,5% від загальної кількості дитячого населення (зараз – 1,5%). А ті діти, які за різних причин все ж залишаться в інтернатах, житимуть у невеликих установах в умовах, максимально наближених до сімейних.