У Нових Санжарах зібралися головні лікарі п’яти районних лікарень Полтавщини, щоб поділитися досвідом роботи медзакладів за новим принципом фінансування.

Вони є учасниками пілотного проєкту, який 1 квітня 2019 року стартував у Полтавській області. Це початок другого етапу медичної реформи. Він передбачає нові механізми медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, тобто змінюються умови стаціонарного лікування.

Пілот здійснюється у контакті з  Національною службою здоров’я (НСЗУ). 56 лікарень області уже понад три місяці фінансуються за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

У першу чергу сімейний лікар надаватиме направлення на стаціонарне лікування. У пацієнтів, завдяки реформі, з’явилося право вільно обирати медичний заклад для цього. Тобто, як і з вибором сімейного лікаря, місце реєстрації вже не має значення.

А у медзакладів з’явилася зацікавленість у більшій кількості пацієнтів, адже гроші надходитимуть на рахунок за конкретний випадок лікування. 

«У рамках проєкту ми провели аналіз витрат лікарень за три роки, а це 537 тисяч випадків госпіталізації, - розповів Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА. – На основі цих даних було проведено розрахунок середньої вартості лікування хворого у стаціонарі і сформовано 50 діагностично-споріднених груп по затратах. І було запропоновано змінити принципи фінансування самої системи охорони здоров’я».

Із першого дня пілоту головним лікарям довелося боротися з непорозумінням із боку персоналу. Зокрема, вони побоювалися масових скорочень. Але цього не відбулося, попри реорганізації та зменшення кількості відділень і ліжккомісць. Багатьом для збереження місця роботи довелося перекваліфікуватися.

Одна з причин реорганізацій – недостатня завантаженість у невеликих і середніх населених пунктах. Хірурги селищних і сільських лікарень втрачали кваліфікацію, адже певні операції, скажімо, кесарів розтин, проводили раз на рік.     

У рамках проекту всі заклади охорони здоров’я отримали комп’ютерне оснащення і підключені до мережі оперативного направлення карти пролікованого в стаціонарі пацієнта. Ця інформація надходить до інформаційно-аналітичного центру НСЗУ і комунальні некомерційні лікарні отримують гроші по факту лікування хворого, а не наперед, як було раніше.

Медперсонал Новосанжарської районної лікарні, наприклад, швидко навчився заповнювати в електронному вигляді форму 066. У ній діагноз, його розшифрування, аналізи та лікування – там все про пацієнта стаціонару. Чим швидше і правильніше буде заповнена картка хворого, тим швидше надійдуть гроші за його лікування.

60% коштів стаціонар отримує в якості глобального бюджету, 40% - залежно від кількості та характеристики випадків госпіталізації. НСЗУ на підставі звітів лікарень здійснює виплату коштів.

Начальник відділу фінансово-економічної роботи ДОЗ ОДА Алла Бредіхіна повідомила, що разом із пілотом лікарні отримали можливість самостійно управляти наявними ресурсами. Лікарня сама визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року, а медики отримують зарплату за кількість пролікованих пацієнтів.

Усього за 4 місяці заклади-учасники пілоту (вторинна ланка медицини) отримали від НСЗУ 423 мільйони гривень.

Заступник головного лікаря «Новосанжарської центральної районної лікарні» Сергій Павловський показав журналістам систему електронного  документообігу і говорить про перші результати реформи.

«Завдяки впровадженню медично-інформаційної системи та електронному документообігу в цілому покращилася якість ведення статистичної документації. У лікарні вже встановлено 66 комп’ютерів,  що дало змогу створити локальну мережу, - розповідає Сергій Павловський. – Також із квітня ми провели оптимізацію структури: об’єднали хірургічне та гінекологічне відділення, закрили акушерське через низьку кількість пологів. Адже дешевше заплатити породіллю за пологи в Полтаві, ніж проводити їх в Санжарах. І це безпечніше для жінки і дитини. Також знизився середній термін перебування хворого в стаціонарі з 9,8 дня до 7».

Потреба в фінансування Новосанжарської районної лікарні на 2019 рік становила 30 мільйонів гривень. Із них коштами державної субвенції забезпечено майже 6 мільйонів, вартість договору з НСЗУ становить понад 16 мільйонів гривень, обласної дотації за енергоносії – 1 мільйон. І лише 7 мільйонів від місцевих громад, районів.

На зібранні також були присутні головні лікарі Кременчуцької, Решетилівської, Полтавської та Чутівської ЦРЛ. У кожного свої принципи роботи і свої історії започаткування пілоту. Але досвід цих чотирьох закладів показав, що реформи в галузі вторинної ланки в охороні здоров’я потрібні й нові методи фінансування стаціонарних відділень дають свої результати.

Полтавщина – єдиний регіон, який бере участь у пілотному проєкті. З наступного року другий етап медичної реформи розпочнеться по всій Україні.