Більське городище продовжує дивувати науковців. На сенсаційні знахідки 11 серпня натрапили археологи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна під час завершення цьогорічної експедиції. На полі, де місяць тому ще росла пшениця, було знайдене поховання дівчини і  унікальна золота прикраса. Найбільша її цінність у цілісності.

«Найголовніше навіть не те, що археологи знайшли артефакти VI століття до нашої ери, а те, що поховання не було пограбоване. В ньому все залишилося точно так, як і 2600 років тому, - хвалиться розкопками директор Департаменту культури і туризму Валентина Вождаєнко. – У мене було передчуття, що буде така сенсаційна знахідка».

До розкопки кургану могильника «Скоробір» на території Історико-культурного заповідника «Більськ» експедиція Харківського національного університету під керівництвом Ірини Шрамко приступила минулого тижня.

«Сам курган невисокий, без насипу, тому його виявили за допомогою геофізичної зйомки, - говорить директор історико-культурного заповідника “Більськ” Ігор Корост. – І що найцікавіше – він залишився не пограбованим. Навіть німці під час Другої світової війни до нього не дісталися. Хоча вивозили з Більська артефакти разом із землею».

Із 1906 року – це третій не пограбований «чорними археологами» курган. Тому і артефакти в ньому збереглися до нашого часу у первісному вигляді («In situ»). Поховальна яма має дерев’яне перекриття (накатник у декілька рядів), яке з часом завалилося.

«У ній ми знайшли частини скелету молодої дівчини. Збереглися лише тазові кістки, зуби та розтрощений землею череп, - показує поховання директор музею археології ХНУ, кандидат історичних наук і керівник даної експедиції Ірина Шрамко. – А речі, які знаходяться поряд, типові для поховання середньоскіфської доби».

Це керамічний посуд (черпаки, чашки), велике блюдо з каменю, бронзове дзеркало, бронзовий браслет, намистини (бурштин, кришталь, сердолік), золоті прикраси (сережки, головний убір).  

«Розмір і вагу золотого головного убору ми не визначимо, доки не піднімемо його з землі. Але й зараз видно, що річ унікальна. Це не просто фрагмент, а цілісний головний убір в два яруси з трьома видами золотих бляшок і скроневими сережками, - показує не до кінця розчищений артефакт археолог. – А браслет, який був на руці у померлої, такий мініатюрний, значить - жінка була худенькою маленькою, ймовірно, підлітком».

Усі висновки про дане поховання історики зроблять пізніше, коли всі артефакти будуть підняті. Єдине, що їх турбує: де похований чоловік? Адже чоловічі предмети є, а останків скіфа нема. Знайшли в похованні й акінак (короткий меч), спис, сагайдак з бронзовими наконечниками стріл, кістяні псалії та два набори кінської збруї.

Втім, археологи пояснюють, що нині вони бачать лише 70% усієї інформації. Справжні сенсації будуть пізніше, адже деякі артефакти поїдуть до лабораторії разом із землею. Спочатку їх реставрують в Харківському університеті, а восени привезуть до Історико-культурного заповідника «Більськ» й покажуть на конференції, попередньо запланованій на листопад 2019 року.