У Гінцях Лубенського району сьогодні презентували новий археологічний туристичний маршрут «Гінцівська стоянка» у межах Полтавської обласної програми розвитку туризму на 2016-2020 роки.  Під час маршруту відбулася презентація дитячої книги «Первісні пригоди дівчинки Уди та мамонтеняти Мо», яку написала Людмила Яковлєва - керівник Гінцівської міжнародної палеолітичної експедиції Інституту археології НАН України у Гінцях із 1993 року.

Для представників вишів зі спеціалізацією «туризм», фахівців облдержадміністрації, турфірм, екскурсоводів та журналістів археологи провели оглядову екскурсію археологічною пам’яткою поселення доби палеоліту (15-13 тисяч років тому). Це перше палеолітичне поселення, що стало відомим на території Східної Європи.

Розташована пам'ятка між селами Духове і Гінці Лубенського району, на правому березі річки Удай. Гінцівська стоянка виявили у 1871 році, розкопки почали вести у 1873 році на чолі з лубенським археологом Камінським.

-           Хочемо привернути не тільки увагу туристів до цієї унікальної пам’ятки археології, а й увагу влади до її проблем, - розповідає директор Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко. – Бо насправді немає навіть облікової документації на цей об’єкт. Землі Гінцівської стоянки знаходяться поза межами сільради. Тому спочатку треба подавати документи на розгляд Верховної Ради, щоб змінити цільове призначення земель. Внести стоянку до генплану Гінців, укласти охоронний договір і нарешті підійти до створення музею й законсервувати археологічні знахідки.

Досліджена площа пам’ятки становить більше 4000 квадратних метрів. Ділянки культурних нашарувань залягають на глибині 2-4 метрів. Тут знайдені залишки кількох житлово-господарських комплексів, побудованих мисливцями з кісток мамонтів.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

За виявленими раритетами в Гінцях учасникам українсько-французької експедиції вдалося зрозуміти, як жили люди кам'яного віку 15 тисяч років тому. Це були мисливці і збирачі. На місці розкопок виявлені знаряддя праці та полювання з кременю і бивнів. А ще останки оленів, бізонів, песців, лисиць і росомах. Але найважливішою здобиччю для древніх мисливців були саме мамонти.

Із їхніх останків люди будували собі житла. Стародавні мисливці робили їх овальними або круглими - близько семи метрів в діаметрі. В основу конструкції по колу закопували черепи мамонтів. В одній із останніх знахідок вчені нарахували їх 66 штук у фундаменті! Тазові і лопаткові кістки вкопували вертикально і скріплювали, формуючи каркас стін. А посередині житла робили заглиблення для багаття. Зовні «хату» теж обкладали кісточками і накривали шкурою.

У Гінцях були знайдені й інші раритети - прикраса із зуба бізона, підвіска з бивнів мамонта. А на початку минулого століття вчений Вадим Щербаківський відкопав уламок бивня з насічками, який вважають календарем первісної людини.