Шановні полтавці!

Кожного року в третю неділю травня ми в жалобі схиляємо голови перед нашими співвітчизниками, які стали жертвами кривавого тоталітарного режиму.

У роки тоталітаризму було загублено чи приречено на муки та голодну смерть у таборах, заслано в далекі безлюдні землі кращих представників інтелігенції та трудової еліти українського народу – селян і робітників, учителів і священників, науковців і письменників.

Полтавщина є одним з найбільш постраждалих в роки Великого терору регіонів: у 1937-1938 роках було репресовано більше десяти тисяч наших земляків.

Всупереч нелюдським знущанням та величезним втратам, українці вистояли та здобути омріяну незалежність. І сьогодні ми не маємо іншого вибору, ніж захистити свою державу, її волю та свободу.

Молимося за душі всіх, хто загинув у ті страшні роки.