Previous Next

Менінгіт вимагає негайної медичної допомоги

Надрукувати

24 квітня – Міжнародний день боротьби з менінгітом. Менінгіт – це запалення оболонок головного та спинного мозку. Причиною захворювання зазвичай є інфекція. Менінгіт може призводити до смерті і вимагає негайного надання медичної допомоги.

Збудниками захворювання можуть бути кілька видів бактерій, вірусів, грибків та паразитів. Більшість інфекцій може передаватися від людини до людини.

Найбільш поширеним небезпечним видом цього захворювання є бактеріальний менінгіт, який може призвести до смерті протягом доби.

Менінгіт може вражати людей будь-якого віку.

Проти деяких основних бактеріальних збудників менінгіту існують ефективні методи лікування та вакцини. Проте менінгіт залишається серйозною загрозою у всьому світі.

Існує чотири головні збудники гострого бактеріального менінгіту:

У всьому світі більше половини всіх випадків менінгіту зі смертельними наслідками викликані цими бактеріями, які також викликають низку інших тяжких захворювань, таких як сепсис та пневмонію.

До інших поширених збудників менінгіту відносяться інші бактерії, наприклад,туберкульоз , сальмонела, лістерія, стрептокок  та деякі віруси, наприклад ентеровіруси і вірус паротиту, деякі грибки, особливо cryptococcus, а також паразити, наприклад, амеби.

Хто у групі ризику?

Менінгіт вражає людей різного віку, проте найбільшому ризику піддаються діти раннього віку. Новонароджені схильні до найбільшого ризику зараження стрептококом групи В, діти раннього віку – менінгококом, пневмококом та гемофільною інфекцією. Підлітки та молоді дорослі більшою мірою схильні до ризику захворювання на менінгококову інфекцію, тоді як люди похилого віку – пневмококова інфекція.

Найбільший ризик відзначається за умови у тісного контакту з хворим, наприклад, під час масових скупчень людей, у таборах біженців, у перенаселених житлових приміщеннях або в студентському, військовому та іншому професійному середовищі. Імунодефіцит, пов'язаний з ВІЛ-інфекцією або дефіцитом комплементу, імуносупресія, активне чи пасивне куріння – все це також може підвищувати ризик розвитку різних типів менінгіту.

Механізми передачі інфекції

Механізми передачі інфекції залежить від типу збудника. Більшість бактерій, що викликають менінгіт, наприклад менінгокок, пневмокок і гемофільна інфекція, присутні в слизовій носоглотці людини. Вони поширюються повітряно-краплинним шляхом з респіраторними виділеннями та виділеннями з горла. Стрептокок групи В нерідко присутній у слизовій оболонці кишечника або піхви і може передаватися від матері дитині при пологах.

Носіння цих організмів зазвичай нешкідливе і призводить до формування імунітету до інфекції, проте в деяких випадках може розвиватися інвазивна бактеріальна інфекція, що викликає менінгіт та сепсис.

Клінічні ознаки та симптоми

Клінічні прояви у пацієнтів з менінгітом різняться залежно від причини, перебігу захворювання, , ураження головного мозку (менінгоенцефаліт) та системних ускладнень (наприклад, сепсису).

Поширеними симптомами менінгіту є ригідність м'язів шиї, лихоманка, сплутаність свідомості або зміна психічного стану, головний біль, нудота та блювання.

Серед найпоширеніших симптомів – судоми, кома і неврологічні порушення (наприклад, втрата слуху або зору, когнітивні порушення або слабкість м'язів кінцівок).

Менінгіти, спричинені вірусами або бактеріями, можуть мати схожі симптоми. При деяких видах менінгіту симптоми можуть бути більш вираженими, ніж за інших, і вимагають іншого лікування.

У немовлят симптоми іноді відрізняються від симптомів, характерних для дорослих. Зокрема, для раннього віку характерні: зниження активності та сонливість; дратівливість та невтішний плач; зниження апетиту; ригідність або млявість тіла; набрякле тімʼячко.

Ускладнення та наслідки захворювання

У кожного п'ятого пацієнта, який переніс бактеріальний менінгіт, можуть спостерігатись довгострокові наслідки захворювання. До них відносяться втрата слуху, судоми, слабкість у кінцівках, порушення зору, мови, порушення пам'яті, труднощі у спілкуванні.

Профілактика

Вакцинопрофілактика забезпечує найкращий захист від поширених видів бактеріального менінгіту.

Вакцини можуть забезпечити профілактику менінгіту, спричиненого такими збудниками, як:

Бактеріальний та вірусний менінгіт можуть передаватися від людини до людини. Якщо ви проживаєте разом із людиною, яка захворіла на будь-який з видів менінгіту, вам слід проконсультуватися з вашим лікарем.

Уже багато років застосовуються зареєстровані вакцини проти менінгококів, пневмококів та гемофільної інфекції. Відомо кілька різних штамів (так званих серотипів) цих бактерій, і вакцини спрямовані на вироблення імунітету до найбільш небезпечних з них. Універсальної вакцини поки немає.

Профілактичне застосування антибіотиків (хіміопрофілактика)

Своєчасне призначення антибіотиків особам, які перебували в тісному контакті з хворими на менінгококову інфекцію, знижує ризик передачі інфекції. За межами африканського менінгітного поясу хіміопрофілактику рекомендовано призначати членам сім'ї хворих, які перебували з ними у тісному контакті. У країнах менінгітного поясу призначати хіміопрофілактику особам, які мали тісні контакти з хворими, рекомендується у разі відсутності епідемії.

Діагностика

Початкова діагностика менінгіту виконується шляхом клінічного огляду з подальшим проведенням люмбальної пункції. У деяких випадках бактерії можуть бути видні у спинномозковій рідині під мікроскопом. Діагноз підтримується або підтверджується культуральним дослідженням зразків спинномозкової рідини або крові, експрес-тестами або дослідженням методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Для вибору правильних заходів для боротьби з інфекцією важливо ідентифікувати серогрупу збудника та провести тестування на його чутливість до антибіотиків.

Лікування

Менінгіт є нагальним станом. Він може призвести до смерті протягом доби і вимагає надання невідкладної медичної допомоги. Як правило, хворі на менінгіт не можуть безпечно отримувати допомогу в домашніх умовах.

Вірусні та бактеріальні менінгіти можуть мати схожі симптоми. Залежно від причини захворювання, менінгіт може відрізнятися за ступенем тяжкості, що призначається лікування та догляду. При менінгіті бактеріального походження потрібне негайне лікування антибіотиками.

Будь-яка людина, у якої проявляються ознаки або симптоми менінгіту, має негайно звернутися за допомогою до лікарні чи поліклініки. Це дозволить перевірити, чи є у людини менінгіт, підтвердити причину інфекції, призначити правильне лікування та належний догляд.

Наслідки менінгіту можуть мати колосальний негативний вплив на життя людини, її сім'ї та місцевої спільноти як у фінансовому, так і в емоційному плані. Іноді такі ускладнення, як глухота, труднощі в навчанні або розлади поведінки, не розпізнаються батьками, опікунами або медичними працівниками і тому залишаються без лікування.

 

Роман Пономаренко, лікар-інфекціоніст КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня ПОР»