Previous Next

Полтавський центр знань з неінфекційних захворювань: Що змінилося за рік діяльності

Надрукувати

Рік тому в Полтавському обласному центрі громадського здоров’я, що по вулиці Шведській, 52, запрацював Центр знань з неінфекційних захворювань, створений за підтримки україно-швейцарського проєкту "Діємо для здоров'я".

Чим корисний цей Центр знань для мешканців області та як його робота впливає на профілактику неінфекційних захворювань? Про це та багато іншого наша розмова з очільницею КП ,,Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР’’ Ніною Дурдикулиєвою та безпосереднім керівником Центру знань з НІЗ Володимиром Голубєвим.

– Пані Ніно, поділіться своїми враженнями та першими підсумками річної роботи Центру знань у Полтаві.

– По перше, хочу подякувати керівникам Проєкту, за те, що Полтавщина увійшла до четвірки регіонів, де створені такі унікальні хаби – Центри знань з неінфекційних захворювань (НІЗ). У Полтаві він став платформою для обміну досвідом усіх гравців у сфері громадського здоров’я. Центр знань з НІЗ надає експертну підтримку фахівцям області у питаннях неінфекційних захворювань, є осередком для проведення навчання та розвитку персоналу, допомагає поширювати сучасну доказову інформацію щодо НІЗ та переваг ведення здорового способу життя.  

Відкриття Центру відбулося якраз у рік повномасштабного вторгнення, коли всі ми відчули, як розхитані наші нерви, наскільки зросла потреба у підтримці ментального здоров’я.

Тому роботу нашого Центру знань ми розпочали з серії тренінгів на тему подолання стресу, як фактору розвитку серцево-судинних захворювань.  До тренінгів залучалися фахівці усіх дотичних до проблеми галузей – психологи, фахівці сімейної медицини, соціальні працівники, лідери територіальних громад області. Адже вони першими стикаються з найуразливішими групами людей, які потребують всебічної підтримки у подоланні стресу. Це і люди поважного віку, і пацієнти з хронічними захворюваннями, й підростаюче покоління, і внутрішьно переміщені громадяни, яких в області наразі понад 180 тисяч. А рік тому їх в області було на 100 тисяч більше.

Відкриваючи Центр знань, очільник медичної галузі області Віктор Лисак зазначав, що Департамент охорони здоров’я зробить усе для розбудови системи психологічної допомоги області. Як буде організована комунікація з цими людьми на місцях, залежить саме від громад.

Щоб якомога ефективніше допомогти їм поглиблювати свої знання та вміння, фахівці Центру знань пройшли комплексне навчання з питань профілактики та контролю НІЗ.

Принагідно хочу подякувати коучам цих тренінгів – психологу, начальнику Центру психічного здоров’я КП «Обласний заклад із надання психіатричної допомоги» Наталії Супруненко та психологу обласного Центру соціальних служб Людмилі Дерев’янко. Вони проводять тренінги за спеціальною  методикою ілюстрованого керівництва ВООЗ, матеріалами навчального курсу ,,Самодопомога Плюс’’.  

Мені особисто імпонує переконання пані Наталії в тому, що треба навчитися зупиняти епідемію стресу, щоб у подальшому убезпечити багатьох людей від глибоких депресій, тривалого стаціонарного лікування і навіть випадків суїциду. Теоретичні знання та практичні навички, що відпрацьовуються у Центрі знань, мають стати надійним внеском у спільну перемогу.

– Скільки людей за цей час змогли пройти навчання в Центрі знань?

– За рік, що минув, у Центрі знань відбулося 16 тренінгів. Загалом нові знання та вміння отримали близько 400 слухачів з усіх районів області.

 До речі, подробиці та фото з наших тренінгів та про інші активності в Полтавському Центрі знань з НІЗ можна дізнатися на Фейсбук-сторінці КП ,,Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР’’: publichealthcenter.poltava.

Хочу зауважити, що на цьому ми не зупиняємося. Маємо багато планів. Попереду ще багато роботи.

– Які враження склалися у Вас особисто про результативність цих тренінгів?

– Враження найпозитивніші. Це той випадок, коли робота – на спільне задоволення. Бо й для себе почерпнула багато корисного, зокрема зі стабілізації свого емоційного стану. Познайомилася з новими креативними людьми, наприклад з консалтінгового агентства One Health, із багатьма з них потоваришувала. Дізналася багато цікавого від колег із територіальних громад – як вони створюють смарт-простір здоров’я, контролюють у громаді чистоту повітря, створюють умови для фізичної активності: спортивні майданчики, велодоріжки, пішохідні та зелені зони для прогулянок тощо. Стала учасницею фестивалю ,,Здоров'я Fest’’ у Лубнах. Під час тренінгів проговорюємо, чим ще ми можемо спільно заохотити мешканців громад дбати про своє здоров’я.

Можу з гордістю сказати, що за період понад року роботи Центру знань наші очікування повністю виправдалися. Про це свідчать і численні відгуки учасників тренінгів, результати анкетних опитувань.

Пригадую враження від тренінгу директорки КП «Лубенський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги» Олени Пучки: знання і практичні навички, отримані в Центрі знань з НІЗ, у повсякденній практиці вкрай необхідні. Представники територіальних громад щоразу по закінченні кожного заходу просять запрошувати їх якнайчастіше.

Про те, як працюється в Центрі знань з НІЗ, ділиться враженнями керівник Центру Володимир Голубєв:

– Працюємо завзято та із задоволенням. Кожен проведений тренінг надихає на нові ідеї. Команда наших фахівців розуміє, що профілактика неінфекційних захворювань є однією з важливих складових громадського здоров’я.

Бо хворобливі стани, що не передаються від людини до людини, мають тривалий перебіг і повільно прогресують, неабияк погіршуючи психоемоційне та фізичне здоров'я людей. Це – тягар сучасного суспільства. Від серцево-судинних, онкологічних хвороб, психічних розладів ще до повномасштабного вторгнення помирало понад 90% українців. До наявних факторів ризику приєдналися виклики воєнного стану, що безумовно вплинуло на акценти в нашій діяльності.

Коли спілкуємося з учасниками тренінгу, зустрічаю зацікавлені, іноді й здивовані погляди. Когось вражає статистика неінфекційних захворювань. Інші навіть не здогадувалися, скільки людей в області та в Україні помирають через причини, яких можна було уникнути, вчасно змінивши спосіб життя.

Тому разом під час практичних занять обмірковуємо, що ми можемо зробити для зміни ситуації на краще. Ми вчимо їх, а вони навчають нас.

Я переконаний, що спільними зусиллями можна впливати на поведінкові фактори ризику – нездорове харчування, малорухливий спосіб життя, куріння, вживання алкоголю. Позаяк ці чинники найкраще піддаються модифікації. Одним із важливих завдань Центру є зміна ставлення більшості наших співгромадян до свого здоров’я, відповідальності за нього, створення можливостей для себе жити довше та якісніше.  

– Що Вам найбільше запам’яталося з тренінгів?

– Мені подобається живе спілкування з колегами. Запам’ятався тренінг для представників пілотних громад, на якому ми разом вчилися, як ,,розбудити’’ громадян до дій на користь здоров’я в ході комунікаційних кампаній на певну тему.

За продуктивну менторську підтримку хочу подякувати координатору із питань комунікації зі зміни поведінки проєкту ,,Діємо для здоров’я’’ пані Марині Бразі. Вона на яскравих прикладах допомогла правильно визначати цільові аудиторії та формулювати для них ключові повідомлення – прості, зрозумілі та дієві. Показала, як безпомилково використовувати дієві канали комунікації та ефективно планувати заходи зі зміни поведінки на користь здоров’я, мотивувати населення. Щоб суть основної думки зрозумів та усвідомив кожен, на кого спрямована ця комунікація, і міг переказати основні меседжі рідним та знайомим, залучаючи в такий спосіб максимальну кількість людей.

– Чи обмежується робота Центру знань лише тренінгами?

– Звісно, ні. Окрім цього, діяльність Центру передбачає проведення консультацій, забезпечення менторства та підтримки для фахівців, громад та організацій, які працюють у сфері громадського здоров’я, а також розповсюдження інформаційних матеріалів з актуальної теми НІЗ.

Фахівці Центру знань активно організовували ,,Острівці здоров’я’’ під час масових заходів. Приміром – в Полтаві на ,,Майстерні міста’’, фестивалі ,,Золоті роки’’ для внутрішньо-переміщених осіб. Проводили консультування для відвідувачів різних вікових категорій щодо факторів ризику неінфекційних захворювань, майстер-клас ,,Тарілка здорового харчування’’, пояснювали їм про важливість рухового режиму, відмову від шкідливих звичок тощо.

– Наостанок запитання до обох керівників: які подальші плани діяльності Полтавського Центру знань з НІЗ?

– Оскільки досі існує чималий попит у навчаннях на різні теми громадського здоров’я, плануємо продовжувати розвивати цю роботу. Щоб медичні, соціальні працівники, освітяни, були озброєні значним багажем знань з питань збереження та зміцнення здоров’я, профілактику захворювань та співпрацювали заради досягнення спільної мети – поліпшення здоров’я, зменшення тягаря хвороб та підвищення тривалості життя наших громадян.

 Інтерв’ю провели Марина Дзюба та Ольга Щеглова