У третю суботу вересня ми щороку відзначаємо професійне свято – День фармацевта. Вважається, що перші лікарські засоби з’явилися ще до того, як придумали писемність. За час свого існування, шляхом проб і помилок, людство створило величезну кількість високоефективних медичних препаратів. В процесі цих відкриттів було багато цікавого.

Вам відомі такі факти?

Найпоширеніша форма препаратів сьогодні – таблетки, які займають майже 80% фармацевтичного ринку. Перші відомості про використання людиною лікарських засобів у вигляді твердих пресованих форм були знайдені в папірусі Еберса (давньоєгипетський медичний трактат, що вважається найстарішим з відомих збережених рукописів, близько 1550 року о н.е.). У ньому описується спосіб виготовлення пігулок. Також ця лікарська форма була відома в Месопотамії, потім в античні часи набула поширення в Греції й Римі, де винайшли перший пристрій для її виготовлення.

Сьогодні найчастіше таблетки виробляються у формі плоского циліндра з фаскою, рідше використовується опукла форма. Але можуть бути і у вигляді кулі, куба, ромба, прямокутника, шести-, п’яти-, восьми-, трикутників та інші. Всього існує близько 40 різних форм.

У 1866 році німецький фармацевт і хімік створив із суміші коров’ячого молока, пшеничного борошна і цукру продукт, за допомогою якого йому вдалося врятувати від смерті недоношене немовля. Так з’явилося перше дитяче харчування, яке змогло замінити материнське молоко і зберегти багато життів.

Цікава історія ацетилсаліцилової кислоти, що входить сьогодні до складу багатьох ліків. Корисні властивості вербової кори були відзначені ще в староєгипетських папірусах. А в 1828 році професор хімії Мюнхенського університету Йоган Бюхнер виділив з кори верби активну субстанцію – гіркий на смак глікозид, який він назвав саліцин (від латинського Salix – верба). Ця речовина мала жарознижувальну дію і при гідролізі давала глюкозу і саліциловий спирт. Потім були роботи французького аптекаря Анрі Леруа, італійського хіміка Рафаеля, німецького професора хімії Германа Кольбе і французького хіміка Шарля Фредеріка Жерара. Але остаточно синтезував ацетилсаліцилову кислоту в хімічно чистій і стійкій формі німецький вчений Фелікс Хофманн у 1897 році, створивши таким чином перші в історії світової фармацевтики синтетичні ліки, що були лікувальною субстанцією, яка не зустрічається в природі. Трохи пізніше було виявлено ще одну важливу властивість ацетилсаліцилової кислоти – це здатність знижувати ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда та інсульт.

З тих пір це одне з найчастіше використовуваних лікарських засобів у медицині.

До другої половини XIX століття медицина не знала про існування вітамінів і не могла пояснити загибель людей від цинги та інфекційних захворювань. Вперше про них у своїй дисертації «Про значення неорганічних солей в харчуванні тварин» згадав педіатр Н.І.Лунін у 1880 році, припустивши, що для нормального розвитку і життя тварин необхідні крім білків, вуглеводів, жирів, мінеральних солей, води також і інші речовини. Вітамінами їх назвав в 1912 році польський вчений-біохімік Казимир Функ, виділивши з рисового лушпиння вітамін, що сьогодні відомий як B1.

Історія застосування урсодезоксихолевої кислоти для лікування людини також налічує багато століть. Ще в стародавньому Китаї та Японії жовч ведмедів, багату УДХК, застосовували в медичних цілях. Але її хімічна структура була розшифрована тільки у середині 30-х років ХХ століття, а в 1954 році японським професором T. Канасавой вперше був описаний метод її синтезу. На сьогоднішній день препарати урсодезоксихолевої кислоти застосовуються в терапії захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту. З тих пір було зареєстровано понад 60 торгових найменувань препарату УДХК.

Чому аптечний хрест зеленого кольору? Після появи у Швейцарії в 1864 році міжнародного товариства «Червоний хрест» цей символ стали розміщувати над входом в аптеки. Але в 1913 році був прийнятий закон, який забороняв використання хреста червоного кольору в комерційних цілях. Винахідливі французи знайшли спосіб і перефарбували його в зелений колір, що викликав асоціації з травами, з яких робилися лікарські препарати. А в 1984 році зелений хрест був зареєстрований як офіційний символ Асоціації фармацевтів Франції і його почали розміщувати над входом в усі аптеки країни. Скоро його стали використовувати в усьому світі.

Саме до фармацевта звертаються люди, заходячи до аптеки, саме фармацевти завжди знаходять той медичний препарат, який конче необхідний клієнту. Зазвичай фармацевти працюють у аптеках. Але ще одним напрямком роботи цих фахівців є наука – робота в дослідних лабораторіях і на підприємствах із виробництва медичних препаратів.

Фармацевтична галузь нині є потужним науковим осередком, має розвинену мережу аптечних закладів та конкурентноспроможне виробництво.

Спочатку ліки виготовляли в аптеках. Проте методи їх приготування були недешевими, а відпуск ліків обмежувався певними дозами для невеликого кола хворих. На початку ХІХ ст. вперше запровадили масову стандартизацію виробництва лікарських засобів на фармацевтичних підприємствах.

У колекції НМІУ зберігаються терези та аптечний посуд кінця ХІХ – початку ХХ ст.

На території України в 1925 році заснували Київський фармацевтичний завод ім. М.В.Ломоносова (нині ПАТ «Фармак»), у 1938 році – Дарницький хіміко-фармацевтичний завод (нині «Дарниця»), в 1947 році – Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод. Ці підприємства виробляють і реалізують лікарські препарати, спеціалізуються на розробці та виробництві сучасних безпечних і ефективних лікарських засобів у формі таблеток, розчинів для інʼєкцій і капсул.

Професія фармацевта увійшла до списку затребуваних на ринку України.

Станом на січень 2020 року в Україні налічувалося близько 16 тисяч аптек і 3900 аптечних пунктів. Населення нашої країни забезпечене широким асортиментом лікарських препаратів українського та іноземного виробництва. Українські ліки експортуються до 25 країн світу. Асортимент препаратів, які випускають в Україні, постійно поповнюється новими позиціями.

Нині у фармацевтичній галузі України працюють понад 350 тисяч фармацевтів.

Христина Гладкова, лікар загальної практики-сімейний лікар Бутенківської амбулаторії ЗПСМ КНП “Центр ПМСД Білицької  селищної ради”