Коли ниє зуб – ми йдемо до стоматолога. Коли хапає серце – до кардіолога. Але не всім легко звернутися до фахівця з психічного здоров'я, коли болить душа. Через нав’язану суспільством стигму невидимі поранення підступно гризуть зсередини навіть здавалося б найстійкіших.

Що ж це за невидимі поранення Деякі багатьом відомі. Тривожні розлади, суїцидальні думки, депресія. А відтепер у цьому списку справжня епідемія української армії – контузії. Вибухова хвиля проходить крізь тіло іноді без жодного фізичного сліду, але не без тривалої шкоди для життя. Це і виснажливий головний біль, і постійний дзвін у вухах, і різкі перепади настрою.

Відновити ментальне здоров’я легше у доброму оточенні – друзів, колег, родичів. Але що вони мають знати?

Що коли військовий повертається до цивільного життя, можуть з’явитися багато тривожних ознак: апатія, замикання у собі, небажання говорити чи взагалі спілкуватися. І це норма.

Час непокоїтися, якщо такий стан триває 2-3 місяці та постійно ускладнюється. Додаються серйозні погіршення сну, людина уникає розмов із близькими, категорично відмовляється згадувати пережиті події та не бажає включатися у будь-які справи мирного життя.

На жаль, не всі здатні подолати невидимі поранення самостійно. А багато хто й досі соромиться звертатися за допомогою, ніби це слабкість.

Тому запропонувати підтримку треба дуже обережно, максимально коректно, зваженою розмовою. Ідеальний варіант – залучити когось із побратимів чи посестер.

Поради у дописі – з лекторіїв цьогорічного Кураж, який підтримав комунікаційну кампанію Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олена Зеленська та разом з ГО «Безбарʼєрність» залучив профільних спікерів до обговорення теми ментального здоров’я.

Лекторії доступні на сторінці Куражу в YouTube youtube.com/@KurazhBazar/videos