• +380 (0532) 56-17-18
  • info@adm-pl.gov.ua
  • Пн - Чт 9:00 - 18:00, Пт 9:00 - 16:45. На час карантину: пн-чт 8:00 до 17:00, пт з 8:00 до 15:45, перерва з 12:00 до 12:45
Image

Для осіб із порушенням зору

Аутизм: коли і як розпізнати, що робити

2 квітня – Всесвітній день поінформованості про аутизм.
Ранній дитячий аутизм – особлива аномалія психічного розвитку, якій характерні стійкі і своєрідні порушення комунікативної поведінки, емоційного контакту дитини з навколишнім світом і вміння правильно реагувати на зовнішні ситуації. Основна ознаку аутизму, неконтактність дитини, виявляється зазвичай рано, вже на першому році життя, але особливо чітко у віці 2-3 років у період першої вікової кризи.
Як розпізнати аутизм?
Зоровий контакт. Якщо на півроку у дитини відсутній або порушений зоровий контакт із батьками (малюк не дивиться в очі), це привід для звернення до фахівця. Медики відзначають також, що аутисти частіше дивляться на область рота батьків.
Емоції. Діти з розладом аутистичного спектру не повторюють емоції дорослих. Зазвичай у віці дев’яти місяців малюки починають наслідувати батьків, копіюючи посмішку, звуки. А малюки-аутисти не виражають емоцій.
Реакція. Якщо до року у малюка відсутня реакція на власне ім’я, а також бажання взаємодіяти з батьками, це також може бути проявом розладу. Крім того, діти з аутизмом не використовують вказівний жест, коли чогось хочуть.
Мова. До 16 місяців дитина повинна вимовляти окремі слова і звуки. До двох років діти вже повинні формувати фрази з двох і більше слів. Аутисти ж частіше спілкуються окремими словами. Наприклад, «пити», «є», «іграшка». Слова вони вимовляють монотонно, не звертаючись до когось конкретного.
Ритуали. Малюкам із розладом аутистичного спектру властиве часте і монотонне повторення дій. Порушення ритуалу викликає протест із боку дитини. У ранньому віці це можуть бути ігри з водою (переливання зі склянки в склянку) або включення і виключення світла. Відзначимо, що такою «грою» дитина може займатися довго, а відвернути її буде практично неможливо.
Розпізнати аутизм на ранніх стадіях можна за такими основними критеріями: не спостерігається реакція на ім’я, звернення, запитання; дитина не проявляє емоцій, зацікавленості предметами навколишнього середовища; помітна відстороненість від зовнішнього світу – відсутній контакт із оточуючими, дитина замкнута у собі. Також можлива «больова» реакція на дотики, що супроводжується криком і плачем.
Ранній дитячий аутизм можна сплутати з деякими іншими проблемами, які зустрічаються у дітей.
По-перше, майже у кожної аутичної дитини у віці немовляти підозрюють глухоту чи сліпоту. Ці підозри викликані тим, що вона, як правило, не відгукується на своє ім’я, не виконує вказівки дорослого, не зосереджується з його допомогою.
По-друге, часто виникає необхідність співвіднести дитячий аутизм і розумову відсталість. Адже дві третини дітей з аутизмом при звичайному психологічному обстеженні оцінюють як розумово відсталих (а половина з них – як глибоко розумово відсталі).
По-третє, в деяких випадках необхідно вирізняти мовленнєві труднощі при дитячому аутизмі від інших порушень мовленнєвого розвитку. Часто перші тривоги виникають у батьків аутичних дітей саме у зв’язку з незвичністю їх мовлення: дивна інтонація, штампи, перестановка займенників, ехолалії. По-четверте, як для професіоналів, так і для батьків важливо розмежовувати дитячий аутизм і шизофренію. З їх змішанням пов’язана велика кількість не тільки професійних проблем, але й особистих переживань в сім’ях аутичних дітей. Нарешті, по-п’яте, необхідно зупинитися на розрізненні синдрому дитячого аутизму і порушення спілкування, обумовлені особливими умовами життя, виховання дитини. Такі порушення можуть виникнути, якщо в ранньому віці дитина не має можливості встановити емоційний контакт із близькою людиною, тобто у випадку так званого дитячого госпіталізму.
Відомо, що нестача вражень та емоційних контактів із людьми часто викликає серйозну затримку психічного розвитку у дітей, які виховуються в дитячих будинках.
Іншою причиною психогенного порушення спілкування може бути негативний невротичний досвід дитини: перенесена травма, неспроможність у взаємодії з іншою людиною. Порушення спілкування тут, як правило, вибіркове і стосується саме окремих, тяжких для дитини ситуацій. Навіть якщо невротичний досвід спричинив вибірковий мутизм, тобто мутизм, що виявляється лише в особливих обставинах (під час відповіді на уроці, при спілкуванні з чужими дорослими тощо), то і тоді у дитини з порушеннями психогенного характеру контакт із близькими, з дітьми в ігровій ситуації може зберігатися. У випадку ж дитячого аутизму можливість комунікації порушена в цілому, причому найтрудніша для таких дітей організація ігрових контактів з однолітками.
У дитини з аутизмом порушене формування усіх форм довербального і вербального спілкування. Перш за все у неї не формується зоровий контакт, дитина не дивиться в очі дорослого, не простягає ручки з німим проханням, щоб її взяли на руки, як це робить здорове маля вже на першому етапі соціально-емоційного розвитку.
На всіх етапах розвитку дитина з аутизмом у спілкуванні з оточуючими не звертається до мови міміки і жестів, як це роблять діти першого року життя, а також діти з порушеннями слуху і мови. Основна особливість дітей з аутизмом – це прагнення уникати контакту з іншими людьми. Дитина ні на кого не дивиться, не спілкується з близькими. Ставиться до них, як до неживих предметів. Водночас їй характерна підвищена вразливість, її реакції на оточення часто непередбачувані і незрозумілі. Така дитина може не зауважувати відсутності близьких родичів, батьків і надмірно хворобливо і збуджено реагувати навіть на незначні переміщення і перестановки предметів у кімнаті.
При аутизмі своєрідний характер має ігрова діяльність. Її характерною ознакою є те, що зазвичай дитина грається сама, переважно використовуючи не ігровий матеріал, а предмети домашнього вжитку. Вона може довго і одноманітно бавитися зі взуттям, шнурками, папером, вимикачами, дротами тощо. Сюжетно-рольові ігри з однолітками у таких дітей не розвиваються. Спостерігаються своєрідні патологічні перевтілення в той чи інший образ у поєднанні з аутичним фантазуванням. При цьому дитина не зауважує оточуючих, не вступає з ними в мовний контакт.
Для дітей з аутизмом характерні різноманітні порушення психомоторики, що виявляються, з одного боку, в моторній недостатності, а з іншого – в появі одноманітних, стереотипних рухів у вигляді згинання і розгинання пальців рук, потягувань, махів кистями рук, підстрибуванні, обертання довкола себе, бігання навшпиньки тощо. Особливо характерні кругові рухи кистями рук біля зовнішніх кутів очей. Такі рухи з’являються або посилюються при хвилюванні, при спробі дорослого вступити в контакт з дитиною. Міміка дитини невиразна, характерний погляд повз або “крізь” співбесідника.
Багатьом дітям з аутизмом притаманна підвищена лякливість, вразливість, схильністю до страхів, при цьому особливо виражений страх новизни, який розглядається як хворобливо загострений інстинкт самозбереження.
Інтелектуальний розвиток цих дітей досить різноманітний. Серед них можуть бути діти з нормальним, прискореним, різко затриманим і нерівномірним розумовим розвитком. Відзначається також як часткова або спільна обдарованість, так і розумова відсталість.
Серед характерних патологічних форм мови перш за все характерні ехолалії, химерна, часто скандована вимова, своєрідна інтонація, характерні фонетичні розлади і порушення голосу з переважанням особливої високої тональності в кінці фрази або слова, дитина довго називає себе в другій або в третій особі. У активному словнику відсутні слова «мама», «тато», назви предметів, до яких у дитяти є особливе ставлення: страх, нав’язливий інтерес тощо.
Різні варіанти аутичної поведінки можуть формуватися повторно у дітей із важкими формами порушень мови і слуху. Важливе значення має клінічна диференціація різних форм аутичної поведінки стосовно кожної окремої дитини. Важливість цієї диференціації пояснюється ще й тим, що діти з аутичною поведінкою складають групу підвищеного ризику розвитку важкого психічного захворювання – дитячої шизофренії.
Тому при будь-яких відхиленнях в розвитку дитини головне – не намагатися сховатися від проблеми, не чекати коли вона минеться, і вже точно не соромитися, а звертатися до спеціалістів.
Тетяна Онищенко, лікар загальної практики-сімейний лікар Бутенківської амбулаторії ЗПСМ  КНП«Центр ПМСД Білицької селищної ради»
Image

Анонси

Увага! Триває Всеукраїнський літературний конкурс ім. Олени Теліги та Олега Ольжича «Тільки тим дана перемога, хто у болі сміятися зміг»
Стартує Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською!»
1.03-1.04.2024 – Держкомтелерадіо оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності
5.03.2024 – Вінницький пресклуб запрошує журналістів і журналісток Полтавської області до участі в освітньому вебінарі на тему «Техніка перевірки фактів у боротьбі з дезінформацією для підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів»
16-24.02.2024 – Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»
22.02.2024 – Вінницький прес-клуб організовує серію вебінарів для регіональних журналістів у межах проєкту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними журналістами»
02.02.2024 - показ документального фільму «І кожна річка»
УВАГА! Конкурс на здобуття Українсько-єврейської літературної Премії «Зустріч-2024»
Image
Image
Всеукраїнська програма ментального здоров'я
Image
Image
13_poltavska.png
Image

СТОРІНКА ДЕПАРТАМЕНТУ У FACEBOOK

Відео youtube Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ПОлтавської облдержадміністрації
oda-ban2.png
oblrada2.png
ghestova_mova.jpg
other-tasks-metro-icon-1.png

Основні завдання Департаменту

  • забезпечення реалізації державної політики у сфері інформації, комунікацій з громадськістю;
  • сприяння реалізації конституційного права громадян на свободу слова та безперешкодній діяльності засобів масової інформації;
  • участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформації і видавничої справи з метою повнішого задоволення потреби населення області в інформаційній та видавничій продукції;
  • здійснення заходів щодо розвитку інформаційного простору та інформаційної інфраструктури області;
  • аналіз і прогнозування суспільно-політичних процесів у регіоні;
  • проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
  • сприяння місцевим органам виконавчої влади у забезпеченні взаємодії з політичними партіями та громадськими організаціями.
© 2018 Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації. Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International license , якщо не вказано іншого. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk