Полтавщина зайняла перше місце у рейтингу за показниками рибоохоронної роботи. Таких результатів область досягла з викриття порушень умов реалізації водних біоресурсів. Також у топ-3 регіонів – Вінницька та Хмельницька області. Про це говорили 30 січня на апаратній нараді в Полтавській ОВА.

Начальник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич розповіла, що вилов водних біоресурсів у 2022 році на Кам’янському водосховищі становив 594 т, у попередньому році – 630 т. Загальний вилов зменшився на 36 т у зв’язку із введенням воєнного стану в державі та забороною промислу в частині акваторії Кам’янського водосховища. У Кременчуцькому водосховищі користувачами виловлено 1541 т водних біоресурсів – обсяг вилову риби збільшився на 486 т.

За звітний 2022 рік на Кам’янському водосховищі в районах діяльності Полтавського рибоохоронного патруля використовувалися 37 плавзасобів, 1337 сіток, кількість рибалок – 101. На Кременчуцькому водосховищі – 50 плавзасобів, 2073 сітки, кількість рибалок – 178.

Загалом за 2022 рік інспектори Полтавського рибоохоронного патруля спільно з працівниками підрозділів Нацполіції та громадськістю викрили 917 порушень правил любительського та спортивного рибальства. Керівникам громад варто звернутися до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, аби відпрацювати процедуру стягнення штрафів за такі правопорушення з метою отримання коштів у громади.

У сучасних умовах штучне відтворення відіграє основну роль для збільшення рибопродуктивності в умовах водосховища комплексного призначення. У звітному році в Кам’янське водосховище було випущено 10337 екземплярів рослиноїдних риб, у Кременчуцьке – 13078.

«Вбачаємо за необхідність активізувати роботу з попередження та припинення незаконного вилучення водних біоресурсів на водних об’єктах, акваторії яких віднесено до природно-заповідного фонду. Незважаючи на те що повноваження територіальних органів Держрибагентства щодо фіксації правопорушень у межах об’єктів природно-заповідного фонду обмежені, слід розвивати співпрацю зі службами охорони об’єктів природно-заповідного фонду, екологічними інспекціями та іншими правоохоронними органами», – розповіла Оксана Кулинич.