Previous Next

Христина Панасюк: «Великий палац не зрівняється з бліндажем, в якому найсмачніша в світі кава і найщиріші люди»

Надрукувати

Співачка-волонтерка Христина Панасюк на схід України почала їздити з 2014 року. Спочатку для дівчини війна починалась як щось тимчасове та необхідне, але згодом стала сенсом життя.

На Донеччину і Луганщину вона щоразу везе пісні, що нагадують воїнам про найдорожчих і найніжніших, які чекають на них. Своєю творчістю Христина наче «зазирає кожному в душу». Кожна авторська пісня – сильний мотиватор для військових. У кожному слові вони відчувають, що не забуті, роблять потрібну справу і їм є кого захищати.

Усі поїздки на схід для Христини, наче повернення «додому», де завжди чекають і розуміють.

«Я не можу інакше. Просто тягне туди. Вони всі такі різні й такі стомлені війною. Хочеться обійняти і сказати: Бережи себе, нехай у тебе буде все добре. У їхніх очах бачиш усю справжність. Часом хлопці ховають погляд і розумієш, що для них означають рядки з пісні. Радієш разом з ними, сумуєш та мовчиш, розділяючи їхній біль», – говорить Христина Панасюк.

Цього разу співачка відвідала Донеччину. Проїхавши сотні кілометрів лінією фронту, дівчина говорить, що найкращою подякою для неї є аплодисменти військових.

«Називаю її донею, бо у неї не просто пісні, у неї наші серця й думки. Кожен з нас тут, вдома лишив свою родину, а Христина все це об'єднує. Вона частина нашої родини», – розповідає військовослужбовець з позивним «батько Сірко».