«Наша розвідка дуже добре працювала, ми знали, що завтра готовиться облава.

В крайнім віддаленім кутку в селі було на постої три повстанці. Хлопці залягли на хуторі недалеко і дали на село кілька черг із кулемета. Нарешті чуєм – стріл. Дивимося – біжать облавники, позгиналися. А то недалеко, з центральної дороги все видно. Та ми й сміємося: «бач, які «герої» – десь хтось стріляє, а вони вже тікають», – Нестор Кучабський («Берест»), учасник національно-визвольного руху, автор книги «За Україну, за її волю…».

Народився 8 листопада 1928 року на Тернопільщині у селянській родині, був єдиною дитиною в сім’ї. Закінчив сім класів школи, куди щодня ходив пішки за 14 кілометрів. Далі навчання обірвала війна. 

15-річним юнаком у рідному селі долучився до Організації українських націоналістів. Виходив на чергування, збирав зброю й набої, інформацію, заготовляв тару для будівництва складів і криївок. Під час німецької окупації став свідком репресій.

У 2006 році видав книгу пам’яті «За Україну, за її волю…», де згадує події, свідком яких став під час національно-визвольної боротьби.