Previous Next

Третина випадків туберкульозу залишаються недіагностованими

Надрукувати

Про це та інше доповів членам засідання обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу, ВІЛ та наркозалежності  директор КП «Полтавський обласний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради» Володимир Печериця. Засідання відбулося 15 грудня у конференцзалі Обласного протитуберкульозного диспансеру.

Захворюваність на туберкульоз складає 24,1 на 100 тисяч населення, що значно менше, ніж по Україні. «Для мене ця статистика дуже негативна, оскільки 30-35 відсотків хворих досі залишаються «за бортом» діагностики», – наголосив Володимир Печериця.

За його словами, змінилася тактика роботи з виявлення туберкульозу на місцях, працювати доводиться напряму з головами громад. У 4 районах області налічується 60 територіальних громад, населення яких обслуговують 38 Центрів первинної медико-санітарної допомоги.

Міжнародна організація РАТН  профінансувала ремонт флюорографічних станцій, що є у розпорядженні КП «Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер Полтавської обласної ради»  для виїзду та обстежень груп ризику. Виїзд у села колишнього Гадяцького району готували ретельно, направляли у громади листи за підписом керівників ОДА – просили організувати підвіз людей, виділити медпрацівників. Завдяки зусиллям Центру ПМСД, амбулаторії сімейної медицини, лікарю-фтизіатру із запланованих 1308 оглянули 1305 людей із визначених груп ризику. Виявили 4 людей із туберкульозом, 4 онкопатології, пневмонію, плеврит, 266 обстежених мали зміни у роботі серцево-судинної системи, 68 сколіозів, 126 випадків фіброзних змін у легенях. 23 особи потребували до обстеження.

На перший квартал наступного року розроблено графік виїздів до десятка громад. Щоб вони були результативними, потрібне максимальне сприяння місцевих чиновників, а також допомога обласної влади у пошуку засобів впливу на керівництво громад.

Володимир Печериця подякував неурядовим організаціям: «Якби не соціальний супровід людей із туберкульозом, організований вами, фтизіатрія і сімейна медицина не впоралися б із їх проблемами. Досі не вирішене фінансування лікування туберкульозу у людей без реєстрації, декларацій, постійного місця проживання. У цьому році ми пролікували 29 таких пацієнтів і за них коштів не отримаємо. Але лікувати їх треба. Прошу неурядові організації, соціальні служби допомагати цим людям із отриманням паспортів, інших документів».

Як розповіла виконувач обов’язків завідувача амбулаторно-поліклінічним відділенням КП «Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД Полтавської обласної ради» Тетяна Голубєва, попередня кількість ВІЛ-інфікованих мешканців області, обрахована фахівцями станом на 1 грудня цього року, складає 5205 осіб. Але знають про свій статус та перебувають на обліку лише  3755 (71,6% від прогнозованої кількості). Тобто, за прогнозованими даними, більше тисячі інфікованих – не виявлені. 3224 пацієнти отримують антиретровірусну терапію (АРТ), що становить 95,3% від активної диспансерної групи.  3138 особи (97,3 відсотка) мають не визначене вірусне навантаження. Цьогоріч почали АРТ 217 нововиявлених пацієнтів, із низ 8 мають поєднану ВІЛ-інфекцію, поєднану з туберкульозом, 125-ти з них призначено профілактичне лікування туберкульозу, 32 вже пройшли таке лікування.

В області у цьому році працюють 23 сайти АРТ. Полтавщина – одна з небагатьох областей, де  ВІЛ-інфіковані породіллі забезпечуються молочними сумішами для дітей віком до року за кошти обласного бюджету.

Болючою у лікуванні ВІЛ є та ж сама проблема, що й для лікування туберкульозу: пацієнти без документів, дані яких неможливо занести до електронної системи охорони здоров’я.

Під час обговорення виникла пропозиція проводити тестування на ВІЛ та вірусні гепатити під час виїзних флюорографічних обстежень населення із груп ризику.

Тетяна Голубєва також проаналізувала стан використання коштів, виділених із місцевих бюджетів на соціальні послуги для людей з ВІЛ на програму з профілактики ВІЛ.

Регіональний директор спільноти, що представляє інтереси благодійної організації «ТВpeopleUkraine», соціальний працівник БО «Світло надії» Марина Макаренко доповіла про дослідження «Оцінювання стигми щодо туберкульозу в Україні». Дослідження виконувалось ТОВ «Європейський інститут політики громадського здоров’я» на замовлення БО «100% Життя» у співпраці з Центром громадського здоров’я МОЗ України та БО «TBpeopleUkraine» за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Стигма і дискримінація залишаються одними з головних бар’єрів  у лікування ВІЛ/ТБ.

Полтавська область однією з найперших в Україні підтримала, запровадила, та продовжує розширювати програму замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), починаючи з 2006 року. Про підсумки роботи сайтів ЗПТ та кімнати зменшення шкоди на базі КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» доповів директор закладу Ігор Мацицький.

Оціночна кількість споживачів наркотиків в області (за оцінками ЦГЗ України) – 6300, із них на обліку перебувають 1900. Препарати ЗПТ у 38 локаціях отримують 908 наркозалежних. Це складає 57 відсотків від зареєстрованих та 17 відсотків від прогнозованої їх кількості (по Україні – 5 відсотків).

Для лікування ЗПТ використовують два лікарських препарати – таблетовані метадон та бупренорфін, що з 2019 року на 95 відсотків закуповуються МОЗ України за кошти державного бюджету. 

Із 908 пацієнтів, які отримують ЗПТ, 70 відсотків інфіковані гепатитом С, 30 відсотків – ВІЛ, 15 відсотків або люди із туберкульозом, або мають його в анамнезі.

Кількість осіб, які утримуються в ЗПТ, щороку поступово зростає. Особливо важливий цей вид лікування для тих пацієнтів, які мають ВІЛ-статус та отримують антиретровірусну терапію.

Секретар ради, виконувач обов’язків директора КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я Полтавської обласної ради» Ніна Дурдикулиєва проаналізувала виконання рішень і доручень Ради протягом року, розповіла про підготовку звіту для Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу та планування роботи на наступний рік. Також Ніна Дурдикулиєва подякувала членам Ради за активність та слушні пропозиції.

 

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»