У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П. Котляревського організували педагогічні читання «Все починається з добра, все починається з любові». Захід приурочили до 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського.

– Через два дні, 28 вересня, світова і вітчизняна спільноти відзначатимуть 100-річчя від дня народження українського педагога, публіциста, письменника Василя Олександровича Сухомлинського, з чиїм ім’ям пов’язане збагачення і піднесення педагогічної науки ХХ століття, – розповіла бібліотекар відділу соціокультурної діяльності ПОУНБ імені І.П. Котляревського Марія Полякова-Лагода. – Із нагоди ювілею діяча наша бібліотека і представники «Лабораторії інноваційних освітніх рішень» кафедри початкової освіти, природничих і математичних дисциплін та методик їх викладання Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка організували педагогічні читання «Все починається з добра, все починається з любові». Зокрема, у програмі заходу – доповіді викладачів, студентів, бібліотекарів і виступи учнів Полтавського міського багатопрофільного ліцею №1 імені І.П. Котляревського.

За словами доцента кафедри початкової освіти природничих і математичних дисциплін та методик їх викладання ПНПУ імені В.Г. Короленка Юлії Павленко, ідеї Василя Сухомлинського не втратили актуальності й нині.

– Наш університет займається підготовкою майбутніх учителів. Постать Сухомлинського проходить червоною ниткою у більшості педагогічних дисциплін, які ми пропонуємо для вивчення майбутнім учителям. Ідеї Василя Олександровича пов’язані й із сучасними реформаціями в освіті, зокрема початковій ланці. Сухомлинський ставив особистість дитини у центр всієї педагогіки, так і нині реформа «Нова українська школа» націлена на дитиноцентризм. Крім того, велику увагу наразі приділяють організації освітнього середовища, освітнього простору. В школі, яку очолював Володимир Олександрович, це був теж один із важливих принципів, – пояснила Юлія Павленко.

– Є люди, яких можна впізнати за однією фразою. «Серце віддаю дітям», – це слова Василя Сухомлинського. Коли ми їх чуємо, то відразу розуміємо, кому вони належать. Видатному педагогу, вченому, директору Павлиської школи, яку він очолював тривалий час і зробив справжньою науково-практичною лабораторією. Василь Олександрович створив прекрасний учительський колектив, причому педагогів спеціально не підбирав. Любив і плекав свій колектив, всі вчителі в якому стали майстрами. Багато учнів Сухомлинського обрали фах педагога. Чимало студентів проходили практику в школі, яку очолював Василь Олександрович. Як правило, вони дуже тепло згадували про Сухомлинського, – розповіла доктор педагогічних наук, доцент, викладач кафедри загальної педагогіки та андрагогіки ПНПУ імені В.Г. Короленка Валентина Цина. – Московська педагогічна еліта не підтримала напрацювань Сухомлинського. Академіки Московської академії наук зазначили, що в нього не педагогічна система, а «педагогічне сюсюкання». Підтримали систему Макаренка. У газетах їхні інтерв’ю вийшли друком. Василь Олександрович дуже хвилювався і відправив листи в редакції відповідних газет, щоб пояснити, в чому полягає його система. Але видання не відгукнулися й не надрукували його листів. І це коштувало Сухомлинському першого інфаркту. Проте згодом його напрацювання визнав світ. До слова, його наукові твори читати дуже легко, бо він не сидів за столом і щось вигадував, а описував реальні події у школі, шлях, яким пройшов сам. Крім того, не забуваймо, що він письменник і створив близько півтори тисячі оповідань і казок.