Ніхто не живе нині в хуторах Солдатове і Глибокий, а в Круглому Озері проживають декілька родин.

Не орані городи, ніби ніколи тут і не росла картопля, капуста, помідори, високі соняхи та не грілись на сонечку жовтобокі гарбузи… Заросли, виродились відомі на всю округу хуторські садки. А які ж тут родили вишні, яблука, абрикоси,сливи, груші… Кучі глини нагадують, що ось тут стояла глиняна хатка чи хлів. Та ще суму додають розвалені будинки, які були обкладені цеглою, вкриті шифером. Колись (ще не так давно!) тут було гамірно, весело: будувались будинки, народжувались діти, грали весілля. Тут вставали зі сходом сонця і працювали, працювали… у колгоспі і вдома: копали картоплі, косили високі траси, пасли корів, ловили рибу в озерах… Та ще співали так, що пісня в небо злетіла! Життя кожного жителя – ніби подвиг. Тож варто збирати старі фотографії, розпитувати колишніх жителів про життя в хуторах і працювати над книгою. Так пригадують життя рідного села автори видання.

Цією книгою Надія Крамаренко та Надія Коваленко віддають шану трударям-хуторянам. Усім, хто народився і виріс у хуторах Солдатове, Кругле Озера, Глибокий ця книга буде СТЕЖИНОЮ ДО ОТЧОГО ПОРОГУ, де всміхаються зі світлини ненька і тато, розповідається про життєві дороги сусідів, друзів, однокласників… Тож перегортайте сторінку, і хай розповіді про маленькі хутірці зігріють Вашу душу.

Книга побачила світ у видавництві «Гадяч» у кількості 200 примірників.