Previous Next

«Нехворощ» від доброї чаклунки

Надрукувати

Цьогоріч у полтавському видавничому агентстві «Дивосвіт» за фінансової підтримки обласної влади в межах заходів Комплексної програми комунікацій влади з громадськістю та розвитку інформаційної сфери у Полтавській області на 2016-2018 роки.

Кожен має збудувати свій дім...
Л.Пономаренко

Проза відомої української письменниці з Полтавщини, члена Національної спілки письменників України Любові Пономаренко відповідає світовим взірцям символіко-психологічного письма і не залишить байдужим сучасного читача. Твори письменниці друкувалися німецькою, японською, сербською та білоруською мовами.

В одній із журналістських публікацій зазначено, що Любов Пономаренко — музикант у літературі, який грає на струнах читацьких уяви й душі. Вона робить це так віртуозно, що потім струни ще довго вібрують, не можуть знайти спокою. Фрази, сюжети, відчуття переповнюють, ховаються, щоб потім виникнути ніби нізвідки.

Характерна риса творчості Любові Пономаренко — загадковість сюжету. Коли читаєш будь-який її текст, складається враження, що ось-ось утратиш ниточку сюжету, випаде вона з рук (з уяви) і вже не збагнеш, про що мова, звідки й куди йдуть герої, чому. Це — мозаїка образів, яка дає можливість самому читачеві складати калейдоскоп. Ці твори можна назвати нотатками з моралі, фраґментами недосконалості світу. 

Сіється розбрат і райські сади вкриває трава забуття. Немає з-поміж нас праведників. Старці-самітники, які пішли в ліси, повмирали. І тому ні в кого спитати, чи буде кінець світу за два роки.

Повість та оповідання — доробок, що увійшов до нової збірки Л.Пономаренко під назвою «Нехворощ».

У повісті «Нехворощ» дві самотності долають простір і позапростір назустріч одна одній, мають зазирнути в серце темряви і світла, щоб збагнути, що «дім людський не на Землі, а в душі» і «кожен має здобути свій дім».

Нехворощ (вербена лікарська) — це символ батьківщини, дому, чогось рідного, це те, що супроводжує людину все життя. Раніше вона росла в полях, біля будинків. Це рослина, що здавна використовувалася у народній медицині, а також для виготовлення оберегів для дому, віників, використовувалась в селах у якості сухого палива.

Також до збірки увійшли півтора десятка оповідань, сюжетною лінією яких є мандрування людини від смутку до смутку та, попри все, здатність боротися, підніматися з попелу і йти далі.