Із 1 березня по 1 квітня в Україні традиційно проводиться місячник боротьби з туберкульозом.  Про захворюваність на цю недугу в області, протидію епідемії туберкульозу в умовах воєнного часу, міфи і фейки з цього приводу пропонуємо нашу розмову з експертом Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної військової адміністрації за фахом «фтизіатрія», директором комунального підприємства ,,Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер ПОР’’ Володимиром ПЕЧЕРИЦЕЮ.

- Володимире Георгійовичу, на останньому засіданні обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу, ВІЛ та наркозалежності Ви сказали, що не варто боятися росту показників захворюваності на туберкульоз. Поясніть ще раз, чому?

- Говорив тоді і повторю знову, що Полтавщина не належить до регіонів із найвищою захворюваністю, проте епідпоріг уже перевищено.

На жаль, епідемія повернулася в Україну. У перші місяці повномасштабної війни наша область стала місцем, куди втікали люди з багатьох східних і північних регіонів: із зон активних бойових дій, з тимчасово окупованих територій. Сотні тисяч людей їхали далі, близько 200 тисяч залишаються в області й до сьогодні. Міграція продовжується. До цього варто додати проблеми військових. Крім того, суспільство глибоко травмоване, люди стали менш уважні до свого здоров’я. Це серйозний виклик для системи охорони здоров’я області загалом і фтизіатричної служби зокрема. До 2022 року ми ставили амбітні завдання щодо подолання туберкульозу на Полтавщині, але війна відкинула всі ці зусилля на десяток років назад.

І тепер якнайбільше уваги треба спрямувати на виявлення нових випадків, обстеження вогнищ, скорочення так званого резервуару інфекції. Із цієї точки зору підвищення показників захворюваності є свідченням позитивних результатів наших зусиль – фтизіатричної служби, сімейних лікарів, усієї медичної галузі.

- Яка ситуація з захворюваністю в Україні та області на зараз?

- Середньоукраїнський показник захворюваності на туберкульоз (як вперше виявлені випадки, так і рецидиви) становить 48,4 випадка на 100 тисяч населення. У дев’яти областях показники дещо нижчі, у інших семи, до яких належить і Полтавщина (59,1 випадка на сто тисяч населення), показники перевищують середньоукраїнський. Ще сім областей мають найвищу захворюваність, серед них наші найближчі сусіди – Кіровоградщина (92,1) та Дніпропетровщина (86,1). Про непідконтрольні українському Уряду території даних немає.

У нашій області найвища захворюваність у Лубенському районі (87,9 випадків на сто тисяч населення), місті Полтаві (70,5), Полтавському районі (61,7). Але особливої, підвищеної уваги і додаткових зусиль потребує Миргородський район, де немає фтизіатричної служби, а показник захворюваності становить лише 31 випадок туберкульозу на сто тисяч населення. Саме сюди плануємо виїзди пересувного флюорографа, саме тут потрібна більш тісна співпраця з громадами. Кожен виїзд фахівців потребує системної підготовки: заздалегідь треба провести інформаційну роботу з місцевим населенням та у місцях компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, попрацювати з людьми без визначеного місця проживання, іншими групами ризику, організувати підвіз населення до флюорографа.  Треба підтримати Центри ПМСД, сімейних лікарів. Тільки так зможемо зменшувати резервуар інфекції, хоч показник захворюваності при цьому й зростатиме.

- Які заходи на протидію туберкульозу в умовах воєнного стану реалізуються в області?

- У минулому році фахівці обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру побували у закладах охорони здоров’я 18 територіальних громад області: від ЦПМСД Полтави до найвіддаленіших куточків регіону. Пересувний флюорограф 319 разів виїжджав у громади, і таким чином обстежено майже 22 тисячі людей. Виявлено 240 підозр, підтверджено 26 випадків туберкульозу. При цьому виявлено 135 інших патологій.

У кожному районі та в нашій лабораторії встановлені тест-системи Gene-Xpert, що дозволяють протягом двох годин з’ясувати, чи є у мокротинні пацієнта  ДНК мікобактерії туберкульозу. Організоване транспортування зразків біоматеріалу за підтримки проєкту РАТН «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні». Із першого дня лікування перевага надається амбулаторному, застосовується контрольоване лікування з використанням інтерактивних засобів зв’язку.  Реалізуються проєкти з медико-соціального супроводу хворих регіональними неурядовими організаціями, а також супровід за кошти державного бюджету.

- Володимире Георгійовичу, які існують найпоширеніші міфи чи фейки про туберкульоз?

- У своїй багаторічній практиці я неодноразово стикався з тим, що люди про туберкульоз знають дуже мало. Приміром, думають, що на туберкульоз можуть  захворіти лише маргінальні верстви населення, соціально дезадаптовані. Або беруть із соціальних мереж чи від знайомих хибну інформацію, що туберкульоз передається через побутові речі, рукостискання, їжу, в транспорті. Насправді ж туберкульоз передається лише повітряно-крапельним шляхом. І вищу вірогідність заразитися можуть ті, хто регулярно перебуває з хворим на туберкульоз в одному приміщенні упродовж трьох місяців, а щоденний контакт становить близько восьми годин.

Окрема тема – лікування туберкульозу народними засобами. На жаль, такі «знання» призводять винятково до втрати часу і ускладнення ситуації.

Об’єктивну інформацію про туберкульоз та його лікування раджу брати з перевірених джерел. Це офіційні сайти чи сторінки в соцмережах Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, комунального підприємства ,,Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер ПОР’’. Про інші заклади, де надається медична допомога хворим на туберкульоз, можна дізнатися на сайті  Національної служби здоров’я України.

– Що цікавого у нашій області відбувалося у рамках місячника боротьби з туберкульозом?

- Заходів було чимало. Із останнього: разом із сімейними лікарями фахівці обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру провели обстеження мешканців мікрорайону Яківці з допомогою виїзного флюорографа. Пройти флюорографію безкоштовно мали змогу люди похилого віку та пацієнти, які відносяться до гpyп підвищеного ризику.

 Медичні працівники амбулаторії №4 комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради» провели скринінгове анкетування для виявлення людей, які потребують обстеження на туберкульоз.

– Що найголовніше має знати про туберкульоз кожен українець?

– Треба пам’ятати, що захворіти може кожен. Тому якщо кашель не минає протягом тривалого часу, якщо з’явилися слабкість, рясне потовиділення, підвищується температура тіла – це привід якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря або профільного закладу. Лікар призначить обстеження: флюорографію чи рентгенографію органів грудної клітини, аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу. Рання діагностика та вчасно розпочате лікування – запорука успіху в боротьбі з туберкульозом. Ця хвороба виліковна!

Ми, лікарі-фтизіатри, не втомлюємося наголошувати: самолікування та різні «народні» засоби тільки затягують час та погіршують подальший прогноз для пацієнта. Ефективне лікування цієї серйозної недуги можливе тільки за допомогою призначених фахівцем антибактеріальних препаратів. Інших методів лікування немає.

- КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»

Із 1 березня по 1 квітня в Україні традиційно проводиться місячник боротьби з туберкульозом.  Про захворюваність на цю недугу в області, протидію епідемії туберкульозу в умовах воєнного часу, міфи і фейки з цього приводу пропонуємо нашу розмову з експертом Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної військової адміністрації за фахом «фтизіатрія», директором комунального підприємства ,,Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер ПОР’’ Володимиром ПЕЧЕРИЦЕЮ.- 

- Володимире Георгійовичу, на останньому засіданні обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу, ВІЛ та наркозалежності Ви сказали, що не варто боятися росту показників захворюваності на туберкульоз. Поясніть ще раз, чому

- Говорив тоді і повторю знову, що Полтавщина не належить до регіонів із найвищою захворюваністю, проте епідпоріг уже перевищено.

На жаль, епідемія повернулася в Україну. У перші місяці повномасштабної війни наша область стала місцем, куди втікали люди з багатьох східних і північних регіонів: із зон активних бойових дій, з тимчасово окупованих територій. Сотні тисяч людей їхали далі, близько 200 тисяч залишаються в області й до сьогодні. Міграція продовжується. До цього варто додати проблеми військових. Крім того, суспільство глибоко травмоване, люди стали менш уважні до свого здоров’я. Це серйозний виклик для системи охорони здоров’я області загалом і фтизіатричної служби зокрема. До 2022 року ми ставили амбітні завдання щодо подолання туберкульозу на Полтавщині, але війна відкинула всі ці зусилля на десяток років назад.

І тепер якнайбільше уваги треба спрямувати на виявлення нових випадків, обстеження вогнищ, скорочення так званого резервуару інфекції. Із цієї точки зору підвищення показників захворюваності є свідченням позитивних результатів наших зусиль – фтизіатричної служби, сімейних лікарів, усієї медичної галузі.

 - Яка ситуація з захворюваністю в Україні та області на зараз?

- Середньоукраїнський показник захворюваності на туберкульоз (як вперше виявлені випадки, так і рецидиви) становить 48,4 випадка на 100 тисяч населення. У дев’яти областях показники дещо нижчі, у інших семи, до яких належить і Полтавщина (59,1 випадка на сто тисяч населення), показники перевищують середньоукраїнський. Ще сім областей мають найвищу захворюваність, серед них наші найближчі сусіди – Кіровоградщина (92,1) та Дніпропетровщина (86,1). Про непідконтрольні українському Уряду території даних немає.

У нашій області найвища захворюваність у Лубенському районі (87,9 випадків на сто тисяч населення), місті Полтаві (70,5), Полтавському районі (61,7). Але особливої, підвищеної уваги і додаткових зусиль потребує Миргородський район, де немає фтизіатричної служби, а показник захворюваності становить лише 31 випадок туберкульозу на сто тисяч населення. Саме сюди плануємо виїзди пересувного флюорографа, саме тут потрібна більш тісна співпраця з громадами. Кожен виїзд фахівців потребує системної підготовки: заздалегідь треба провести інформаційну роботу з місцевим населенням та у місцях компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, попрацювати з людьми без визначеного місця проживання, іншими групами ризику, організувати підвіз населення до флюорографа.  Треба підтримати Центри ПМСД, сімейних лікарів. Тільки так зможемо зменшувати резервуар інфекції, хоч показник захворюваності при цьому й зростатиме.

- Які заходи на протидію туберкульозу в умовах воєнного стану реалізуються в області?

-У минулому році фахівці обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру побували у закладах охорони здоров’я 18 територіальних громад області: від ЦПМСД Полтави до найвіддаленіших куточків регіону. Пересувний флюорограф 319 разів виїжджав у громади, і таким чином обстежено майже 22 тисячі людей. Виявлено 240 підозр, підтверджено 26 випадків туберкульозу. При цьому виявлено 135 інших патологій.

У кожному районі та в нашій лабораторії встановлені тест-системи Gene-Xpert, що дозволяють протягом двох годин з’ясувати, чи є у мокротинні пацієнта  ДНК мікобактерії туберкульозу. Організоване транспортування зразків біоматеріалу за підтримки проєкту РАТН «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні». Із першого дня лікування перевага надається амбулаторному, застосовується контрольоване лікування з використанням інтерактивних засобів зв’язку.  Реалізуються проєкти з медико-соціального супроводу хворих регіональними неурядовими організаціями, а також супровід за кошти державного бюджету.

-Володимире Георгійовичу, які існують найпоширеніші міфи чи фейки про туберкульоз?

- У своїй багаторічній практиці я неодноразово стикався з тим, що люди про туберкульоз знають дуже мало. Приміром, думають, що на туберкульоз можуть  захворіти лише маргінальні верстви населення, соціально дезадаптовані. Або беруть із соціальних мереж чи від знайомих хибну інформацію, що туберкульоз передається через побутові речі, рукостискання, їжу, в транспорті. Насправді ж туберкульоз передається лише повітряно-крапельним шляхом. І вищу вірогідність заразитися можуть ті, хто регулярно перебуває з хворим на туберкульоз в одному приміщенні упродовж трьох місяців, а щоденний контакт становить близько восьми годин.

Окрема тема – лікування туберкульозу народними засобами. На жаль, такі «знання» призводять винятково до втрати часу і ускладнення ситуації.

Об’єктивну інформацію про туберкульоз та його лікування раджу брати з перевірених джерел. Це офіційні сайти чи сторінки в соцмережах Міністерства охорони здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, комунального підприємства ,,Полтавський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер ПОР’’. Про інші заклади, де надається медична допомога хворим на туберкульоз, можна дізнатися на сайті  Національної служби здоров’я України.

– Що цікавого у нашій області відбувалося у рамках місячника боротьби з туберкульозом?

- Заходів було чимало. Із останнього: разом із сімейними лікарями фахівці обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру провели обстеження мешканців мікрорайону Яківці з допомогою виїзного флюорографа. Пройти флюорографію безкоштовно мали змогу люди похилого віку та пацієнти, які відносяться до гpyп підвищеного ризику.

Медичні працівники амбулаторії №4 комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради» провели скринінгове анкетування для виявлення людей, які потребують обстеження на туберкульоз.

– Що найголовніше має знати про туберкульоз кожен українець?

– Треба пам’ятати, що захворіти може кожен. Тому якщо кашель не минає протягом тривалого часу, якщо з’явилися слабкість, рясне потовиділення, підвищується температура тіла – це привід якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря або профільного закладу. Лікар призначить обстеження: флюорографію чи рентгенографію органів грудної клітини, аналіз харкотиння на наявність у ньому мікобактерій туберкульозу. Рання діагностика та вчасно розпочате лікування – запорука успіху в боротьбі з туберкульозом. Ця хвороба виліковна!

Ми, лікарі-фтизіатри, не втомлюємося наголошувати: самолікування та різні «народні» засоби тільки затягують час та погіршують подальший прогноз для пацієнта. Ефективне лікування цієї серйозної недуги можливе тільки за допомогою призначених фахівцем антибактеріальних препаратів. Інших методів лікування немає.

КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»