Шляхи забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання допомоги постраждалим особам обговорили під час апаратної наради в голови облдержадміністрації Валерія Головка.

– Домашнє насильство та насильство за ознакою статі, які є проявами порушень прав людини, – одна з найгостріших проблем у нашому суспільстві. Від неї страждають як жінки, так і чоловіки, але найбільш вразливими є жінки та діти. До групи підвищеного ризику потрапляють особи з інвалідністю, люди похилого віку, внутрішньо переміщені особи та жінки з сільської місцевості. В 95 відсотках випадків розлучень сімейних пар причиною є насамперед домашнє насильство, – зазначила заступник начальника Управління – начальник відділу у справах сім’ї та молоді Управління у справах сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації Наталія Шкоденко.

За її словами, щороку від насильства в Полтавській області страждають близько 2 тисяч осіб. Із них 80 відсотків – жінки.

– За даними Головного управління Національної поліції у Полтавській області, в 2017 році зареєстровано 2547 звернень щодо домашнього насильства, з них 2006 – звернення від жінок, 519 – від чоловіків і 39 – від дітей. Із загальної кількості звернень, що надійшли минулого року, 419 – повторно, – поінформувала Наталія Шкоденко. – Загалом у 2017 році винесено 1824 офіційних попередження й виписано 448 захисних приписів. Тобто 448 сімей або осіб потребували допомоги і надання соціальних послуг. Із них лише 100 звернулися й отримали спеціалізовані послуги центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Наталія Шкоденко додала, що кількість звернень порівняно з 2016 роком зменшилася на 38 відсотків, зокрема, й завдяки заходам, спрямованим на привернення уваги до проблеми домашнього насильства, підняття іміджу сім’ї, пропагування ненасильницької поведінки та роботі міжвідомчих координаційних рад у містах регіону. Вона звернула увагу на законодавчі зміни, зокрема пов’язані з набуттям чинності Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

– Постраждалою дитиною визначається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок, очевидець такого насильства. У Кримінальному кодексі України з’явилося положення, що скоєння будь-якого насильницького злочину в присутності малолітньої дитини є обтяжуючою обставиною, що призводить до збільшення покарання кривднику. Якщо раніше домашнім насильством вважалися інциденти в подружжі, то нині коло осіб розширили. Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, проживають вони зі своїми кривдниками чи ні, а також особи, які проживають разом, пов’язані спільним побутом, мають спільні права й обов’язки. Якщо раніше за домашнє насильство була передбачена виключно адміністративна відповідальність, то тепер вводиться і кримінальна, – додала Наталія Шкоденко.

У державі розпочато запровадження комплексної системи боротьби з домашнім насильством, що передбачає координацію й ефективну взаємодію на місцевому рівні загальних, спеціальних і спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб. До кінця 2019 року запрацює Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

– Його реєстраторами стануть райдержадміністрації, виконавчі органи міських рад та об’єднаних територіальних громад у співпраці з Нацполіцією, службою у справах дітей. На Полтавщині необхідно створити мобільні бригади реагування та притулки для осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. У бюджеті закладені кошти на створення 31 мобільної бригади. Одна – обласна, тридцять – у районах та містах області. Останні, до слова, поки що обслуговуватимуть території ОТГ, – додала Наталія Шкоденко.

Вона звернулася до керівництва Зіньківського, Козельщинського, Котелевського, Кременчуцького, Оржицького й Шишацького районів, міст Миргорода й Лубен виважено підійти до питання планування коштів у місцевих бюджетах для забезпечення роботи відповідних мобільних бригад. Зазначила, що необхідно збільшити кількість фахівців із соціальної роботи та психологів.

– На сім-десять тисяч населення маємо створити одне сімейне місце у притулках. Водночас, окрім створення притулків, органи місцевого самоврядування вправі здійснювати закупівлю послуг в наявному антикризовому центрі БО «Світло надії», – додала Наталія Шкоденко.

Директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олена Харченко розповіла, що питання запобігання й протидії домашньому насильству постійно тримають на контролі. Фахівці Департаменту розробили і розповсюдили в усіх освітніх установах краю алгоритм дій представників закладів освіти у відповідних ситуаціях.

– Тематичних просвітницьких заходів, які проводять у кожній школі, недостатньо. Має бути співпраця між шкільним психологом, головою громади й мобільною бригадою реагування, яка виявлятиме факти домашнього насильства, – наголосила Олена Харченко.

Виконавчий директор БО «Світло надії» Роман Дрозд поінформував, що за підтримки облдержадміністрації та Полтавської міської ради в обласному центрі відкритий притулок для жінок та жінок із дітьми, які постраждали від домашнього насильства. Нині послугами установи скористалися 144 жінки.

– В області необхідно створити умови, коли кожна жінка почуватиметься захищеною й знатиме, що їй нададуть якісну допомогу, – додав Роман Дрозд.

– Механізм щодо протидії домашньому насильству має ефективно працювати, бути результативним. Людина, стосовно якої вчиняють домашнє насильство, закривається. Вона не розповідає про ситуацію в родині. Розговорити таку людину дуже важко. Важлива роль у цій ситуації відводиться школам, бо в дітей є певна довіра до цих інституцій. Школа під час взаємодії з дитиною може виявити, розкрити прояви домашнього насильства, – зазначив Валерій Головко. – Тема дуже чутлива й вельми важлива. Маємо впроваджувати дієві механізми протидії та запобігання домашньому насильству. Якщо їх не буде достатньо чи вони не стануть ефективними, то маємо впроваджувати інші. У кожній територіальній громаді, селі, селищі, місті, районі області необхідно створити умови, щоб захистити людей від домашнього насильства.